А. Тимчасові будови
Під цею назвою ми згадаємо за ті легкі споруди, що ними користуються для дуже недовгого перебування. Найпростіші форми їх— це здебільшого захистки від вітру та негоди в полі, куріні для ночування там, де випасають товар, сторожки в садах та на баштанах, а то ще житло для робітників у лісах, на сплавах та на ріжних инших працях, де треба перебувати довший час, иноді ціле літо. Найелементарніші та цілком примітивно будовані — це маленькі будови цього типу, де знаходить собі захист од дощу та вітру польова сторожа в східній Галичині. Це просто щит, або, ліпше сказати, один схил стріхи, скісно поставлений на землі та підпертий одним чи двома кілками. Иноді цей щит буває зроблений зі старих дощок, иноді його вкривають соломою чи очеретом, І в такому вигляді він нічим не відріжняється од відомих будинків негритосів Трохи удосконлленішу форму мають гуцульські та бойківські будовн для селян, що етережуть по ночах свої поля від dulde, цебто диких кабанів, що приходять з панських або скарбових лісів, ласі на свіжу картоплю чи овес.
Ці сторожки також подібні до схилу стріхи, що зроблена з кілків та кори, але вони закриті з боків та мають маленький схил ще й з переднього підкри того боку. Для більшої стійкости на випадок вітру зверху накидано кілька деревин Цілком не подібні до попередніх будов, але дуже споріднений з ним характер мають, як своїм призначенням, так І тим, що вони теж иаціводкри-ті. так звані вишки: це ледве прикриті зверху та цілком відкриті з боків невеличкі поставлені на високих палях захистки для вартових. їх можна зачислити до форм тимчасового повітряного житла. Малюнок і на табл. VII сфотографовано р. 1910 на винограднику в станиці Верхнєетеблієвській на Кубані; в трохи удосконаленій формі це сторожова вишка колишніх запорожців. Сюди теж можна зачислити й переносні захистки, що їх вживають бойки. Вони або цілком подібні до польових, згаданих вище курінчиків та ставляться коло салаша. цебто також переносного загону дія овець, або подібні до якоїсь скрині па ніжках, збитої з дощок,— наче ліжко з дашком, куди на ніч залазить пастух. В степах південної України для цього чабани користуються або гарбою, цебто маленькою будкою на колесах, або спе-ціяльно до того пристосованим возом. На такому возі буває щось подібне до куріня. де можна не тільки спати, а й тримати харчі, ріжний струмент, ліки для овеїіь тощо. Вже значно досконалішу форму тимчасового житла становлять цілком закриті куріні, з отвором для входу; отвір цей можна завісити чим або зачинити дверима. Це типові будовн як неолітичних, так і багатьох пізніших напівдиких народів. Вони бувають круглі або прямокутні, надземні або панів підземні; иноді це тільки сама стріха, що звичайно буває конічна або двосхила, найчастіше солом'яна або очеретяна, а на плотах на Десні (табл. VI, f) та на північній Волині — з дерев’яних брусів. В селі Норинському Овручського повіту (табл. VU, g) та в Сушках Житомирського повіту нам довелось бачити таку будову, що цілком нагадує якийсь вігвам північноамериканських індійців: в землю вбито чотири сохи, що зв'язані вгорі перекладинами. На ці перекладини з трьох боків спираються косо поставлені дрюки, чи обаполкн. так, що вгорі зостається дірка для диму, а поверх них навалено глини; прохід між двома передніми сохами служить за двері. Коли дах двосхильний, то отвір між схилами лишається напіводкри-тий. цебто завішується матом або має двері (табл. VI, h). Дах цей лежить або просто на землі, або, коли жити в ній мають І за холодів, як. наприклад, добруджські рибалки-українці, то його ставлять над досить глибокою ямою, викопаною в землі; в кутах цієї ями забивають кілки, на яких і тримається дах; сох найчастіше буває ДВІ — одна ззаду, друга спереду, а на них лежить горизонтальний брус, що дає верхній опір цьому дахові. Вздовж довгих боків даху залишають один чи два уступи в землі, що заступають лавки, щоб сидіти та спати, а посередині або збоку стоїть припасований на кілках, забитих в землю, невеличкий столик. У Добруджі такі будови звуть і тепер колиби. А В гуцулів цю саму назву мають значно складніші, хоч також досить примітивні будови (мал. 4. а), де живуть дереворуби та сплавщики в горах.
Це шестикутний чи восьмикутний зруб з пірамідальним дерев’яним да-
хом, mo має отвір вгорі, як у юрті у чукчів. Ріжницн полягає тут тільки в тому, що верхній отвір колиби служить тільки для виходу диму, та не грає ролі дверей. А самі двері знаходяться збоку (див. план на мал. 4, Ь) та ведуть до невеличких сіней Xпрімців, звідки другі двері ведуть вже всередину самої колиби.