Повідомлення інформаційного центру МВС України, про те, що Герасименко до кримінальної відповідальності не притягався (а. с. 83), довідкою з Петровського МВВС про те, що Безсмертний покарання, призначене вироком Оболонського райсуду м. Києва від 26.05.2003 року не відбував (а. с. 86), розпискою потерпілого Шевченка С. М. про те, що він отримав 150 грн у відшкодування моральної шкоди з підсудних (а. с. 121).
Докази по справі зібрані з дотриманням норм КПК України. Вони є об’єктивними, правдивими, не протирічать одне одному, та повністю доводять вину підсудних.
Органами досудового слідства дії підсудних кваліфікуються за ст. 296 КК України — хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненою групою осіб.
Така кваліфікуюча ознака, як особлива зухвалість, передбачає нанесення тілесних ушкоджень потерпілому. В ході судового слідства було встановлено, що потерпілому не заподіяно тілесних ушкоджень. За таких обставин кваліфікуюча ознака — особлива зухвалість — потребує більш розширеного тлумачення, а саме — яке виразилося в знущанні над особою похилого віку, в діях, що відзначаються нахабством, грубістю, нездатністю потерпілого протистояти хуліганським діям підсудних. ТІ То відповідає п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 р № 3 «Про судову практику в справах про хуліганство».
Закінченим цей злочин визнається з моменту вчинення дії, що грубо порушує громадський порядок, що нами і було встановлено в ході судового слідства.
Під явною неповагою до суспільства слід вважати нахабно виявлене, очевидне для потерпілого та інших осіб, зневажливе ставлення винного до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності. Ознака ця однаково характеризує як об’єктивну сторону хуліганства — грубе порушення громадського порядку, так і його суб’єктивну сторону — хуліганські мотиви вчинення.
При обранні судом покарання підсудним, слід врахувати як обтяжуючі так і пом’якшуючи провину підсудних обставини.
А саме: до обтяжуючих обставин слід віднести те, що злочин скоєно після вживання алкогольних напоїв, в групі, а також те, що злочин Безсмертний скоїв, бувши засудженим вироком Оболонського райсуду від 26.05.2003 року, покарання за яким не відбув.
До пом’якшуючих обставин слід віднести те, що гр. Безсмертний позитивно характеризується з місця проживання, має хвору матір похилого віку, гр. Герасименко раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується як за місцем проживання так і за місцем роботи.
Незважаючи на те, що підсудні провину визнали лише частково, слід зауважити, що своєю поведінкою вони допомогли слідству в розкритті злочину, розкаялись у суді, відшкодували потерпілому моральну шкоду та просять у нього вибачення.
Тому прошу суд визнати винними гр. Безсмертного Леоніда Петровича та гр. Герасименка Олексія Вікторовича в скоєнні злочину передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України та обрати міру покарання:
Безсмертному Леоніду Петровичу 3 роки обмеження волі на підставі ст. 70 ч. 4, 71 КК України. Приєднати покарання, призначене вироком Оболонського райсуду м. Києва від 26.05.2003 року, та остаточно до відбуття визначити 4 роки обмеження волі.