Згідно зі ст. 71 КК України злочини, що передбачені частиною 3 статті 168 КК України відносяться до категорії тяжких.
При призначенні покарання на думку обвинувачення слід звернути увагу на дані про особу підсудного Буркова Ю. Ф., який працював на державному підприємстві і мав статус державного службовця, по місцю роботи та проживання характеризувався позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, під слідством та судом не був.
Обтяжуючими відповідальність обставинами пропоную визнати передбаченим статтею 41 КК України пункт 4 — вчинення злочину з корисливих або Інших низьких мотивів.
Обставин, що пом’якшують відповідальність підсудного немає.
З врахуванням вищевикладеного, пропоную призначити Буркову Юрію Федоровичу покарання за скоєння злочину, перед баченого частиною 3 статті 168 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить підсудному особисто і позбавленням його права займати відповідні посади керівників підприємств або посади заступників таких підприємств на строк 5 років.
Як особі, що вчинила тяжкий злочин, згідно вимог статті 25 КК України, прошу визначити підсудному Буракову Ю. Ф. відбування покарання у виправно-трудовій колонії посиленого режиму. Дякую за увагу.
9.1.7. Промова у справі Дормідонтова
Шановний суд.
На перший погляд справа яка підлягає нашому розгляду виглядає достатньо простою, оскільки підсудний Дормідонтов О. Є. зізнався у вбивстві громадянина Свірідова Н. І. Здається, що залишається застосувати до підсудного міру покарання яку він заслуговує згідно закону. Але ви, представники суду в даній справі, не можете бути знаряддям в чиїхось руках і вирішувати справу, ґрунтуючись тільки на зізнанні підсудного, йдучи тим шляхом, яким він хоче вас повести. Отже, на деякий час забудемо про свідчення підсудного і розглянемо факти, що отримані незалежно від його зізнання. 20 березня 1988 р. у дворі будинку № 24 по вул. Володимирській 24 було знайдено відокремлену частину правої руки людини і голову невідомого чоловіка з кулею у лівій скроні. Громадянка Свіридова Н. Н., яка 23 березня 1988 року звернулася до Подільського РВВС з приводу зникнення її чоловіка Свіридова Миколи Івановича, громадянка Свіридова Н. Н. впізнала що рештки свого чоловіка який біля 18 години 19 березня 1988 р. пішов з дому і більше не повернувся. Отже особу вбитого встановлено. Тепер треба встановити ким і з якою метою було вбито громадянина Свіридова. Із свідчень його дружини, Свіридової Н. Н. можна зробити висновок, що вбитий був людиною спокійною, миролюбною, на роботі користувався повагою співробітників, ворогів не мав. Але в день вбивства він пішов з дому з метою купити машину марки «Жигулі» маючи при собі 6 тисяч карбованців. Отже допускається що вбивство було скоєно з метою заволодіння його грошима.
Далі розглянемо результати проведених експертиз: балістичної, дактилоскопічної, трасологічної.
Балістична експертиза підтверджує, що куля знайдена в голові вбитого громадянина Свіридова була вистрілена з пістолета Макарова, що вилучено у Дормідонтова О. Є.
Дактилоскопічна експертиза підтверджує, що сліди пальців рук, що виявлені на поліетиленових пакетах, в яких знаходяться частки розчленованого трупа, належать Дормідонтову О. Є. і, нарешті, трасологічна експертиза, підтверджує що шматок бавовняної тканини сірого кольору, в який було завернуто рештки людини шматок тканини аналогічного кольору та виду є частинами єдиного шматка тканини. Під час обшуку із схованки в квартирі підсудного Дормідонтова О. Є. також було вилучено гроші в розмірі 5 тисяч карбованців.
Крім того ми маємо показання свідків.
1) Краснінової Олени Миколаївни, яка показала що о 8 годині ранку у дворі свого будинку біля смітника вона зустріла невідомого чоловіка із сумкою в руках, громадянка Краснінова О. М., признала що Дормідонтов О. Є. і є той чоловік, якого вона бачила у своєму дворі за дві години до того, як двірник Назаров знайшов рештки тіла Свіридова (протокол впізнання а. с. 36).
Також в справі фігурують показання сусіда Дормідонтова по квартирі Коваля, який 19.03.1988 року чув в квартирі Дормідонтова розмову двох чоловіків, а через сорок хвилин відсутності, повернувшися додому, почув в коридорі запах пороху та смаженого м’яса.
Отже ми маємо чіткі та ясні факти, які не підлягають сумніву та вказують на вину підсудного. А тепер порівняємо ці факти з показаннями підсудного, якщо вони співпадають із свідченнями підсудного ми можемо йому повірити, а якщо розходяться а факти є очевидними, то зізнання викликає сумніви. Підсудний дає свідчення чотири рази (протоколи від 24.03,28.03,5.04. 14.05.) Цими свідченнями підтверджується загальновідоме правило, сформульоване А. Ф. Коні, яке полягає в тому що зізнання яке відбувається під тиском доказів проходить 3 стадії: