Заслуговують на увагу також пом’якшуючі відповідальність обставини, а саме:
— Петренко раніше не судимий, що підтверджує той висновок, що діяння було скоєно ним необдумано, імпульсивно;
— Петренко повністю визнає вину у скоєному діянні, та щиро розкаюється у вчиненому;
— протиправне діяння було вчинено Петренком під впливом помилки.
Враховуючи вищесказане, прошу кваліфікувати дії підсудного за ч. 2 ст. 106, як умисне легке тілесне ушкодження, та обмежитись призначенням йому за ці дії покарання у вигляді громадської догани, а також за ч. 1 ст. 206, як хуліганство, та обмежитись призначенням йому за ці дії покарання у вигляді виправних робіт на строк в один рік.
Оскільки розглядувана справа передбачає застосування ст. 42 КК, прошу суд призначити підсудному покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та, таким чином, обмежитись призначенням підсудному покарання у вигляді виправних робіт строком в один рік. Я впевнений, що саме таке покарання, в даному випадку, буде сприяти досягненню мети покарання, як вона визначена в ст. 22 КК.
9.2.3. Промова у справі Мурченка
Шановний суд, роблячи висновок по даній справі, як захисник я хочу для забезпечення повного та всебічного розгляду, проаналізувати матеріали та обставини, що досліджені в судовому засіданні.
По перше, давайте з’ясуємо що сталося в ту ніч, які конкретно дії вчинив підсудний і що саме він зробив.
Восьмого липня о 23 годині 30 хвилин, мій підзахисний, Мурченко Володимир Романович, повертався в гуртожиток по вулиці Грушевського, 7, де він проживає. Приблизно за десять метрів, не доходячи до дверей гуртожитку, Мурченко в кущах побачив та підняв пакет, як пізніше з’ясувалося з наркотичним засобом — маріхуаною. Я повторюю, як з’ясувалося пізніше, через декілька днів тільки після проведення експертизи. Тобто будь хто з присутніх в цьому залі міг знайти цей пакет і бути на місці Мурченка. Після того, як підсудний підняв пакет, і з метою лише розібратися що саме там знаходиться забрав до себе в гуртожиток, де було набагато світліше в нічний час ніж на вулиці. З’ясувавши, що нічого цікавого для нього в пакеті немає, мій підзахисний вирішив повернути його на те місце, де його знайшов, і зробив це. Лише коли Мурченко залишив пакет в кущах, і повертався знов до гуртожитку його і затримали працівники міліції. Тобто в момент затримання наркотиків у підсудного не було, вони знаходились на землі в декількох метрах від нього. Цей факт підтвердили і самі працівники міліції: Кравчук, Марчук та Онопечук, що були допитані як свідки в судовому засіданні. Твердження прокурора Ведмедчука про те, що пакет з марихуаною був знайдений і вилучений у підсудного в Печорському районному управлінні міліції спростовуються показаннями свідків і не мають під собою ніякого підґрунтя.
Причиною того, що Мурченко підняв з землі пакет з наркотиком була звичайна зацікавленість в тому, щоб лише з’ясувати що там знаходиться. А що гам був наркотик, підсудний навіть не здогадувався. Також до цього треба додати той факт, що Мурченко не являється наркоманом, це видно з акту медичного освідування, що свідчить про те, що наркотики йому не потрібні. Також хочу додати: як з’ясувалося в судовому засіданні та видно з протоколу затримання, час між тим коли підсудний входив з пакетом до гуртожитку та повертався на двір становить лише п’ятнадцять хвилин. Цього часу достатньо тільки для того щоби зайти до гуртожитку, піднятися на п’ятий поверх, війти в кімнату і повернутися знову на двір. Отже, шановний прокурор, для зберігання наркотиків, часу в даному випадку не залишається. Де саме, як довго, яким чином та для чого «зберігав» підсудний наркотики, Би так і не змогли пояснити. Таким чином, я погоджуюсь, що в діях мого підзахисного була лише помилка, що він підняв цей пакет з землі, і в цій помилці він і розкаявся з самого початку, але вона не може вважатися злочином, що передбачений статтею 2296, це незаконне зберігання наркотичних засобів. У будь-якому разі, те що Мурченко знаходиться сьогодні на лаві підсудних не є закономірністю, а лише збігом обставин, який, з рештою, може трапитись з кожним присутнім сьогодні в залі. Підсудний зробив з усього належні висновки і все правильно усвідомив.
Тепер я хочу зупинитись на характеристиці особи підсудного. На цей момент Мурченко Володимир Романович є студентом юридичного факультету Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Тараса Шевченка. За місцем навчання він виявив себе сумлінним студентом, хорошим товаришем і національно свідомим громадянином. У навчанні він настійливо опановує професію, показує чималі здібності у творчих дисциплінах, завжди виявляє живий інтерес не тільки до обов’язкових, а й до добровільних навчальних та організаційних заходів; у колективі виявив себе хорошим організатором, є заступником старости курсу; серед своїх товаришів користується незмінною повагою, завжди готовий допомогти, підтримати, виручити. За місцем проживання у гуртожитку № 1, Володимир Романович зарекомендував себе, як людину чемну, охайну, порядну та виховану. Жодних нарікань з боку коменданта гуртожитку не поступало. Під час проходження строкової служби у лавах Збройних сил України мій підзахисний має також виключно позитивну характеристику. Крім того, підсудний добре характеризується за місцем попередньої роботи, на посаді старшого помічника головного вантажника бакалійного відділу гастроному № 13 нашого міста, де також сумлінно ставився до виконання своїх обов’язків і не мав жодних нарікань з боку керівництва та колег по роботі. Окремо я хочу відзначити, що мій підзахисний займається громадською діяльністю. Зарекомендував себе як порядну, чесну та принципову людину. Сумлінно виконує покладені на нього обов’язки, та доручення. Є чуйним та уважним до оточуючих, завжди готовий прийти на допомогу тим, хто її потребує. Про нього можна з певністю стверджувати, що він ставить святі принципи та цінності прогресивно-соціалістичної моралі понад усе. Також хочу звернути увагу суду на те, що Мурченко притягується до кримінальної відповідальності вперше, та злочин, у вчиненні якого він звинувачується, не є тяжким.