Єгер є — він ліс пильнує.
Летів перепел перед перепелицею, перед перепелятами.
У кареті на кларнеті грає місяць у кашкеті.
Звуки о, у, ю
«Оя! Оя? Оя. У а! Уа? Уа. Ою! Ою? Ою.»
Вовк-вікно.
Холод — радіо.
Учень —ураган.
Чуб — зозуля.
Юний — в’юнок.
Юшка — люблю.
Ось гляньте: з оленятком олень
У зоопарку нашім є.
Окрайчик хліба тато Олин
З-за огорожі їм дає.
Уранці Уляна Уласа
Ураз умивать узялася.
Улас утікав, ухилявся:
Учора уже умивався.
ЮроГЮро! Оглянися!
В’юн на твій гачок зловився!
Поки Юра позіхав,
В’юн з гачка у воду впав.
Вправа 1. «Вибух». Вимовляйте без голосу глухі приголосні, активно виштовхуючи їх повітрям: п! пь! п! пь! т! ть! т! ть! к! кь! к! кь! Вимовляйте кілька складів: Пу! По! Пе! Пі! Включіть дзвінкі приголосні: Бу! Бо! Ба!
Вправа 2. «Звуки д, т». Тренуйтеся вимовляти звуки «д, т» у складах, прибираючи носове звучання. Закривши двома пальцями ніздрі, вимовляйте склади: ти, ті; та, тя; те, ті; ди, ді; да, дя; де, де. Рот треба розкривати поширте і стежити, щоб під пальцями не було вібрацій, щоб повітря не надходило в носову порожнину. Завдяки цьому поступово активізується язичок, який перекриває прохід і не допускає повітряний потік у носову порожнину. Цю ж вправу виконайте з відкритими ніздрями.
Кожну вправу слід чергувати з легкою імітацією позіхання, що супроводжується одночасним вимовлянням на видиху ♦х-х-а-а». Ця вправа сприяє відпрацюванню рухливості гортані і язичка.
Дачка — тачка.
День — тінь.
Тіна.
Дрібниця.
Вправа 3. «Звуки з, с»
«За — зо — зе — зі — зи».
«Са — со — су — се — сі — сик Коза — коса.
Змій — смій.
Зала — сало.
Вправа 4. «Скоромовки»-. У роботі над скоромовками не можна просто вимовляти слова, треба знайти в них певний смисл. Починати роботу над текстами скоромовок варто в повільному темпі, заздалегідь потренувавшись у вимові найскладніших поєднань слів окремо. Потім можна поступово прискорити темп вимовляння скоромовок, не забуваючи про логічні наголоси.
Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.
Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби. Варка варила вареники, Василь взяв вареника, Варка Василя варехою, Василь Варку вареником.
Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх, упав на поріг, впустив пиріг.
У домі Дмитра дим, ходімо швидше рятувати Дмитрів дім. Біжить стежина поміж ожини, і в дружини ожини жменя. Залізне зубило залізо любило, зубило в залізо залізно залізло. Лили, лили, лили, пили, пили, пили, лили, лили діти, пили, пили квіти, виростали квіти, виростали діти.
Пильно поле пильнували, перепелів полювали.
Ішов Прокіп — кипів окріп,
Прийшов Прокіп — кипить окріп,
Як при Прокопові,
Так і при Прокописі
І при Прокопенятах.
Маленький полудрабок
Розполудрабився
На маленькі полудрабенята.
На дворі трава, на траві дрова,
Не рубай дрова на траві двора.
11.9.5. Виразне читання текстів
Щоб добре оволодіти вмінням правильно, гарно й виразно читати художні твори, потрібно докласти багато сил і праці.
Мова читця має бути не тільки бездоганно правильною, чіткою, а й красивою, темброво й інтонаційно гнучкою та багатою.
Ефективним засобом у процесі поліпшення техніки виразного читання є використання диктофона. Постійна робота над вимовою дасть результати лише тоді, коли не механічно повторюються окремі звуки, слова, а здійснюється контроль за власним читанням. Скажімо, ви записуєте на диктофон якийсь текст. Після цього прослуховуєте власне читання. Далі повторюєте норми української орфоепії й вибираєте ті, які можуть стосуватися саме аналізованого тексту.
11.9.6. Норми української орфоепії
Усі голосні звуки української мови під наголосом вимовляються чітко й виразно. Ненаголошені [а], [і], [у], [о] (крім позиції перед наголошеним складом з [у] — [зоузул’а]) теж вимовляються чітко.
Наприклад: автор ефектний авторитет епіграма образ ерудиція
У ненаголошених складах [є] та [и] мають призвуки [еи], [ие] — це позиційні варіанти: [реибра], [озиеро], [зеирна], [диемар], [налиевати].
1. Дзвінкі приголосні в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: зуб, сад, віз, ріг; будка, казка, ніжка.