Для панів закон не писаний (яп.).
Дружба дружбою, а служба службою (рос.).
Задля Батьківщини треба жертвувати навіть славою (лат.).
Закони створені для того, щоб сильний не був всемогутнім (лат.).
Закони пишуть можновладці (нім.).
Злагода громадян — захист міста (лат.).
Інший господар — інші закони (серб.).
Кайдани залишаються кайданами, навіть коли вони позолочені (євр.).
Коли народ плаче, тиран сміється (італ.).
Ми живемо не для себе, а для Батьківщини (лат.).
Милосердний володар — всенародне щастя (італ.).
Незгода громадян часто приводить й великі держави до загибелі (лат.).
Один голос — це ще не народ (лат.).
Один має голову — не має корони, інший має корону — не має голови (євр.).
При єдності та згоді — буде сила в народі (нім.).
Сперечатися з високопоставленим — наражатися на меч (перс.).
Там сильний народ, де сильні закони (лат.).
Хочеш керувати іншими, вмій слухати сам (сканд.).
Хто при дворі буває — той себе не забуває (іт.).
Як ти начальник — я дурень, як я начальник — ти дурень (рос.).
Яка громада — такий і староста (євр.).
Багача законом не злякаєш (там.).
Біда свої закони пише (укр.).
В законів широкі оченята (нім.).
В кого найменше право, той найбільше галасує (баск.).
В мертвих прав немає (ефіоп.).
В нас таке право: без свідків побив, то й пропало (укр.).
Винний страхається, а невинний — не переймається (рос.).
Всяк правду знає, та не всяк про неї дбає (укр.).
В цісарських законах бідному, як рибі в ятері (укр.)
Де панує сила, там немає місця праву (афр.).
Де сила, там і закон (сх.).
Дурням закон це писаний (укр.).
За праве діло стій сміло (укр.).
Закон не паркан, через нього не перелізеш (рос.).
Закон не кіл — не обтешеш (рос.).
Закон — що павутина: джміль проскочить, а муха ув’язне (укр.).
Закон, як дишло: куди повернеш, туди й вийшло (рос.).
Закони — миротворці, а законники — крутії (рос.).
Закон не дивиться на поклон (кит.).
Закон — не вогонь, водою не заллєш (укр.).
Закони святі, а виконавці — супостати (рос.).
Закон без кари — дзвін без язика (сканд.).
Закон — прехитра сіть, сплести то треба вміть: мале попадається, велике проривається (нім.).
Звичай — не закон, та має силу закону (тур.).
Звичай ламає закон (євр.).
З суддею тяганину затіяв — звертайся за допомогою до аллаха (узб.).
Знищувати закони — позбавляти себе першої допомоги (лат.).
Кожен шанує той закон, який йому вигідний (там.).
Краще не заплатити податок цареві, ніж порушити звичаї села (рос.).
Не йдіть війною проти закону, прийміть закон проти війни (євр.).
Не шукай в інших правди, як в тебе її немає (укр.).
Не той правий, хто сильний, а той, хто чесний (рос.).
Нужда закон ломить (укр.).
Панська воля сильніша від селянського права (нім.).
Перед золотом і сріблом всі закони зблідли (в’єтн.).
Поважати звичаї легко, а дотримувати їх важко (рос.).
Потреба закону не має (юг.).
Правда старша, ніж суд (ест.).
Правда, як олія, наверх вийде (укр.).
Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає (укр.).
Правда очі коле (укр.).
Правда суду не потребує (молд.).
Правдою весь світ зійдеш, а неправдою аж до порога (укр.).
Право є, але закону немає (асс.).
Сила закону не знає (укр.).
Скрута закону не знає (фр.).
Справедливий закон — опора свободи, рівності, братерства (лат.).
Статті закону, як зірки по небі (як.).
Хороші закони не виникають із поганих звичаїв (лат.).
Чия сила, того й правда (лат.).
Шаріат хороший для мертвих праведників (афг.).
Шаріат так і сяк повернути можна (узб.).
Як війна воліє, так закон німіє (укр.).
Як не вагайся, а у правді зізнайся (рос.).
Базар навчить купувати (нім.).
Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте (укр.).
Багатому не позичають дрібних грошей, а бідному великих (євр.).
Беручи думай, як віддаватимеш (лит.).
Безчесний обіцянку не виконує (узб.).
Борг існує спрадавна (ест.).
Борг не реве, а спать не дає (укр.).
Борги для чесної людини — гірке рабство (лат.).
Борги — гнів божий (перс.).
Борги пам’ятає не той, хто бере, а той, хто дає (укр,).
Борг мій — смуток мій (тур.).
Борг слід віддати, а шлях — пройти (тур.).
Борг повинен бути рівним майну боржника (вірм.).
Борг — вогняна сорочка (вірм.).