Выбрать главу

Ось приклад короткого прощального листа від початку до кінця.

Люба Марі,

ми дружили з тобою зі школи. Ми знайомі з родинами одна одної та пам’ятаємо наших перших хлопців. Я відчувала, що можу довірити тобі геть усе. Дякую за те, що була мені «жилеткою» і підтримкою. Не знаю, як би я пережила той непростий випускний рік, якби не ти. Також дякую, що прийшла на мій 25-й день народження, хоча заради цього тобі довелося скасувати інші плани. Те, що ти обрала мене, багато важить.

Коли ми разом ходили до школи, ти казала, що я для тебе також велика підтримка. Утім, відтоді я вважаю, що мала б більше вислуховувати тебе, а не лише вантажити своїми проблемами.

Тепер ми віддалилися одна від одної, і цей факт для мене — джерело незбагненного смутку. Шкода, що не вдалося зберегти нашу дружбу, коли ти переїхала до Ютландії. Шкода, що ми не змогли розділити досвід материнства. Шкода, що тобі більше не цікаво знати, що відбувається в моєму щоденному житті.

Гадаю, прощання з тобою нарешті принесе мені полегшення. І я припиню сподіватися, що ти напишеш або зателефонуєш.

Бажаю тобі всього найкращого. Ти на це заслуговуєш.

Щиро твоя,

Жозефін

Коли допишете листа, покажіть його комусь. Зачитайте близькій людині або психотерапевтові; портретові дорогої вам, але вже покійної людини; хатньому улюбленцеві або дереву в лісі. Іноді ви зможете відчути всю глибину емоцій лише тоді, коли прочитаєте комусь цього листа.

  Відпустіть цю людину

Можливо, ви гадаєте, чи варто прощатися з тим, із ким хотілося б зблизитися. Утім, прощання з кимось інколи може відкрити нові горизонти й дасть змогу інакше поглянути на ваші стосунки. Уявіть, що ви назавжди розлучаєтеся з цією людиною, глибоко занурюєтеся в почуття, пов’язані з від’їздом, відчуваєте смуток — але й полегшення також. Сподіваюся, ви побачите, що життя триває і що ви зможете вистояти — навіть без подальших стосунків із цією особою.

Уявна сцена останнього прощання може спричинити доволі гнітючі відчуття, особливо якщо йдеться про дуже близьку людину — приміром, про дитину, з якою ви втратили взаєморозуміння. Деякі з моїх клієнтів спочатку не могли змусити себе виконати цю прощальну вправу. Якщо це завдання видається надто гірким або обтяжливим, можливо, вам знадобляться один-два сеанси психотерапії. Помічним також буде, якщо ви домовитеся з другом, щоб він був на зв’язку, коли виконуватимете цю вправу — щоб ви могли зателефонувати й розповісти про свої емоції, якщо вони будуть надто гострими.

Цю вправу ви маєте виконати самотужки — можливо, за допомогою психотерапевта або близького друга. Вірогідно, вам захочеться надіслати листа адресатові, або особисто сказати, що відпускаєте його. ПОЧЕКАЙТЕ, НЕ РОБІТЬ ЦЬОГО ОДРАЗУ. Якщо ви пустили цю людину надто глибоко в себе, вона зможе про це здогадатися з виразу вашого обличчя або з тону. Якщо захочете надіслати листа, він має бути написаний трохи інакше. Детальніше про це читайте в розділах 6 і 7.

  Окресліть свої бажання

Ви також можете використовувати вправу з написанням листа для того, щоб окреслити власні бажання та очікування від стосунків з цією особою. Напишіть від її імені листа собі. Опишіть там усе, що в глибині душі бажаєте почути від цієї людини. Цей лист не обов’язково буде реалістичним. Просто відпустіть уяву у вільний політ.

Ось приклад листа, який Лоне написала собі від імені свого колишнього хлопця:

Люба Лоне,

я дуже вдячний за те, що ми зустріли одне одного. Я багато чого від тебе навчився, тож тепер моє життя значно багатше, ніж до нашого знайомства.

У нас були певні розбіжності, і я визнаю, що зі мною не завжди буває легко. Ти багато разів проявляла великодушність і крізь пальці дивилася на мою жахливу поведінку. Мені слід було поводитися з тобою значно поблажливіше. Та я, мабуть, завжди був негнучким.

Ти заслуговуєш на кращого чоловіка, Лоне. На такого, який кохатиме тебе більше, ніж я. Бажаю тобі всього доброго.

Щиро,

Якоб

Дописавши листа, Лоне прочитала його сама собі вголос. Потім попросила подругу зачитати його ще раз. Вона відчула, що лист дав їй певну розраду, хоч вона й написала його сама. До того ж, вона збагнула, як шалено їй хотілося, щоб Якоб визнав, яким вагомим був її внесок у їхні стосунки, попри все.