– Облиш це, – сказав я, підійшовши до Гуньки й дивлячись на його марні спроби, – цю почвару можна вгамувати зовсім в інший спосіб.
– А ти що – фахівець з приборкання мутантів?
– Так, фахівець. Ось тільки приборкую я не земних мутантів, а прибульців. І прибульців саме цієї породи.
Ромчик вражено глянув на мене, потім перевів погляд на синьоморда і раптом зареготав.
«Ну все, гаплик нашому героїчному Гуньці. Здається, від усіх сьогоднішніх божевільних подій у нього поїхала стріха», – подумав я. Але Ромчик, усе ще давлячись сміхом, ледве зміг вимовити слова, які я запам’ятав назавжди:
– Оце і є... справжній... екстремальний... відпочинок!
* * *
Розділ 9. Сюрприз, що був прихований під наметом № 13
Зрозумівши, що з головою в Ромчика все гаразд, просто від нервового напруження в нього почався приступ невтримного нервового сміху, я звернувся до нього, спокійно й чітко вимовляючи кожне слово:
– Замовкни і слухай мене уважно. Навіть якщо все, що я скажу, спершу здасться тобі повною дурнею. Повір, це – правда! Я вже мав справу з цими істотами, можу спілкуватися з ними телепатично і навіть знаю їхню мову. Сьогодні вночі, коли розбудив тебе отим жахливим вереском і скреготом, я розмовляв з синьомордами уві сні.
Рудоголовий хлопець похмуро дивився на мене, і я бачив, що він не вірить жодному моєму слову.
– Ну, добре, тоді доведеться показати тобі один фокус.
Я різко викинув вперед руку і схопив велику зелену муху, яка саме летіла повз мене, поспішаючи у своїх справах. Певно, хотіла поживитися недоїдками від таборового сніданку. За мить вона вже дзижчала в моєму кулаці. Обережно наблизившись до синьоморда, я нахилився над ним і випустив муху прямісінько в його роззявлену пащеку. Почулося огидне плямкання, вдоволене булькання, пронизливий свист, скрегіт та вереск, і врешті губи потвори розтяглися в щасливій посмішці.
– Зараз він увійде в транс – наші комахи викликають у цих чужопланетян сильні галюцинації. Тоді я спробую вступити з ним у контакт і дізнатися, звідки на цій горі взялися прибульці й що вони збираються зробити з усіма нами.
Але Ромчик мене не слухав, він вражено дивився в інший бік – туди, де стояв наш намет № 13. На його місці раптом утворилася заглибина, а з
неї на поверхню почали вистромлюватися велетенські чорні пластини із загостреними кінцями, схожі на гігантські пелюстки якоїсь фантастичної хижої квітки. На наших очах ця конструкція почала змінюватися – ніби то був велетенський трансформер, що набував все нових і нових обрисів.
Металеві пагони-щупальця, що виростали з металевої квітки, поповзли по землі в різні боки, аж поки досягли крутих схилів гори. Там вони почали з’єднуватися й переплітатися між собою. І раптом я зрозумів – синьоморди хочуть оточити верхівку Підстави суцільною стіною, крізь яку не проникне жодна людська істота.
– Треба негайно ушиватися, поки табір не загородили з усіх боків, – Ромчик помахав рукою Лі та спритній, як пантера, смаглявій дівчинці.
Вони все ще намагалися допомогти тим, хто заплутався в мотузках і звалився на землю, і через це й досі не помітили дивної споруди, що виросла на місці намету з нещасливим номером 13, і тому не розуміли, чому Гунька так наполегливо їх кличе.
– А ще необхідно зібрати загін ботанів, – схвильовано заговорив я, – лише вони не схотіли підкорятися Тюті, а отже, зможуть протистояти й решті синьомордів. Тільки їм з усіх тих, кого заманили до цього фальшивого табору, можна довіряти.
Ромчик похитав рудою головою і суворо запитав:
– Скажи, а чому я маю довіряти, наприклад, тобі?! Може, через те, що ти нагодував гігантську блакитну ропуху мухою? І наплів купу усілякої дурні про прибульців, про телепатичний контакт, в який ти з ними вступаєш, і навіть похвалився, що знаєш їхню мову?
– Тому, що в тебе нема іншого виходу! – розлютився я. – Ще трохи посперечаємося, то синьоморди пронумерують і нас. Тоді взагалі жодного шансу врятуватись не залишиться. Так що, гадаю, тобі варто ризикнути.
Лі з чорноокою помічницею, врешті помітивши дивну металеву конструкцію, що наче виросла з-під землі, миттєво зорієнтувались у ситуації. Вони швидко зібрали всіх ботанів, приєдналися до нас і тепер уважно прислухались до нашої суперечки.