Голмс задоволено вигукнув:
— Ну, нарешті! Тепер усе зрозуміло. Британський уряд — Вулвіч — технічна документація — брат Майкрофт. Весь комплект ланок ланцюга. А ось, якщо не помиляюся, і сам Майкрофт, він нам пояснить решту.
За хвилину ми побачили високу дужу постать Майкрофта Голмса. Огрядний, навіть важкий, він здавався втіленням величезної потенційної фізичної сили, але над цим масивним тілом височіла голова з чудовим чолом мислителя, проникливими, глибоко посадженими очима кольору сталі, твердо окресленим ротом і такою тонкою грою виразу обличчя, що ви одразу ж забували про незграбне тіло і відчували лише домінуючий над ним потужний інтелект.
Слідом за Майкрофтом Голмсом всунулася кістлява, аскетична фігура нашого старого приятеля Лестрейда, детектива зі Скотленд-Ярду. Заклопотаний вираз їхніх облич чітко свідчив, що розмова буде серйозною. Детектив мовчки потиснув нам руки. Майкрофт Голмс скинув свого плаща й опустився в крісло.
— Дуже неприємна історія, Шерлоку, — почав він. — Терпіти не можу порушувати свої звички, але ті, які стоять при владі, не бажають і чути від мене відмову. Через події в Сіамі моя відсутність у міністерстві вкрай небажана. Але ситуація напружена, навіть критична. Ніколи ще не бачив прем’єр-міністра настільки засмученим. А в адміралтействі все гуде, як у перекинутому вулику. Ти ознайомився зі справою?
— Саме цим ми зараз і займалися. Які саме документи знайшли в Кедоґена Веста?
— А, саме в них справа. На щастя, головне не вийшло назовні, інакше преса здійняла б галас на весь світ. Папери, які цей нещасний юнак тримав у своїй кишені, — креслення підводного човна конструкції Брюса Партінґтона.
Сказано це було настільки врочисто, що ми відразу ж збагнули, яке значення надавав Майкрофт тому, що трапилося. Ми з моїм приятелем чекали, що він скаже далі.
— Ви, звісно, знаєте про човен Брюса Партінґтона?.. Я думав, усі про це знають.
— Лише з чуток.
— Важко переоцінити його військове значення. З усіх державних таємниць ця охоронялася найретельніше. Можете мені вірити на слово: у радіусі дії човна Брюса Партінґтона якийсь напад із моря просто неможливий. За право монополії на цей винахід два роки тому заплатили величезну суму. Робилося все, щоб зберегти його в таємниці. Креслення надзвичайно складні, містять у собі близько тридцяти окремих патентів, із яких кожен суттєво доповнює конструкцію загалом. Їх зберігають у надійному сейфі таємного відділу, у приміщенні, суміжному з Арсеналом. На дверях і вікнах встановлені пристрої, що гарантують захист від грабіжників. Виносити документи не дозволялося ні під яким приводом. Якщо б головний конструктор флоту забажав їх переглянути, навіть йому довелося б самому їхати до Вулвіча. І раптом ми знаходимо їх у кишені мертвого дрібного чиновника, у самому центрі міста! З політичної точки зору це просто жахливо.
— Але ж ви отримали креслення назад!
— Та де там! У тому й річ, що ні. Із сейфа вкрали всі десять креслень, а в кишені в Кедоґена Веста знайшли лише сім. Три інших, найважливіших, зникли — вкрадені, випарувалися. Шерлоку, покинь усе, забудь на час про свої дріб’язкові поліційні ребуси. Мусиш вирішити проблему, що має колосальне міжнародне значення. З якою метою Вест узяв ті документи? За яких обставин помер? Як труп потрапив туди, де його знайшли? Де три відсутніх креслення? Як виправити скоєне зло? Знайди відповіді на ці запитання, і ти надаси батьківщині важливу послугу.
— Чому б тобі самому не взятися за розслідування? Твої здібності до аналізу не гірші за мої.
— Можливо, Шерлоку, але ж тут доведеться з’ясовувати безліч подробиць. Дай мені ці деталі, і я, не встаючи з крісла, вручу тобі докладний висновок експерта. Але бігати туди-сюди, допитувати залізничних службовців, лежати на животі, витріщаючись крізь збільшувальне скло, — ні, даруй, це не для мене. Ти і тільки ти спроможний розкрити цей злочин. І якщо маєш бажання побачити своє ім’я в черговому списку нагороджених...
Мій приятель усміхнувся й похитав головою.
— Я веду гру заради задоволення, — мовив він. — Але справа справді цікава, тому я не проти за неї взятися. Дай мені, будь ласка, більше фактів.
— Я коротко записав усе головне. І додав кілька адрес, що можуть тобі знадобитися. Офіційно відповідальним за документи є відомий урядовий експерт сер Джеймс Волтер, його нагороди, титули та звання займають два рядки в довідковому словнику. Він посивів на державній службі, це справжній англійський джентльмен, почесний гість у найбільш високопоставлених будинках, і, головне, його патріотизм не викликає сумнівів. Він один із двох, хто має ключ від сейфа. Можу ще повідомити, що в понеділок упродовж усього робочого дня документи точно були на місці, і сер Джеймс Волтер поїхав до Лондона близько третьої години, забравши ключа від сейфа із собою. Весь той вечір він провів у будинку адмірала Сінклера на Барклі-сквер.