Вчитель почав гортати сторінки. Сторінка третя. Він прочитав:
Місяць знов зайшов за хмару, не видно було жодної літери. Вчитель був трохи Збентежений. Яким чином книга східних афоризмів могла набути такої ваги, щоб через неї ллялася кров? Помалу він рушив до готелю. Час повертатись до Праги. Чемодани йому склали ще вчора. Коли був уже на краю села, знов з'явився місяць. Він знову відкрив книгу. Лише тепер помітив, що текст видрукувано великими літерами, з чималими інтервалами і лише з одного боку листа, другу сторінку, очевидно, залишено для нотаток. Нотатки також були тут. Нотатки, писані твердою чоловічою рукою, і схожі скоріше на бухгалтерські відомості. Бухгалтерія і Золотий Будда! Крамар Павлата за повідомлення про робітників Голана і Фінка… два золотих… — прочитав учитель. Мозок наче обпекло чимось. Робітник Ганка за повідомлення про ліберецькі готування… п'ятдесят крейцерів — було рядком нижче. Ач, скнара! Він навіть за зраду платив не дуже щедро. Красл гортав сторінку за сторінкою. Були тут різні суми. На десятій сторінці він знайшов кілька записів по тисячі золотих. Подарунок судді Шустеру з Млада Болеслави… Тисяча золотих. Трохи далі він знайшов епіскопа з Градеиа, ще далі — віденського депутата. Сорок тисяч п'ятсот стояло навпроти і торішня дата. Депутат Вомачка за пропозицію встановити мито на англійський сатин… сорок тисяч п'ятсот. У дужках зазначалось: для цілої групи…
Ось яка вона була, ця книга. Облік сили Риссіга, документ про те, як і чим прибирав він до рук не лише цю округу, а й усю монархію. Дані про суми, сплачені банком у Відні, поступалися місцем крейцерам, виданим донощикам прямо тут, на місці. Краслові здалось, що він ніколи не відірветься від цієї книги. Спіткнувшись об щось, він помітив, що підходить до заїзду. Перед входом — Риссігова карета. Двоє чолов'яг наближались до нього вуличкою. За спиною почув свист. Дурний! Як він міг подумати, що барон так просто дозволить йому виїхати до Праги? Він звернув у першу ж вуличку. Побачив, що вона сліпа. Собака розгавкався на нього. Знов почув свист прямо за собою. Перескочив через низенький мур і побіг праворуч до невеликого садочка. На щастя, загавкав інший собака, десь на протилежному кінці села. Попереду побачив постать ще одного чоловіка, який добивався до сусідньої хатини. Тої ж миті знов зайшов місяць. Вчитель чув приглушену розмову.
Його переслідувачі за муром домовлялись про щось німецькою мовою. Красл стискував товсту книгу, як зброю. На щастя, знов почало дощити. Зовсім несподівано, зненацька, з якоїсь низької хмари. Голоси почали віддалятися, чулися лайка, прокльони. Красл мокнув, а на душі було радісно.
Лише трохи згодом наважився знов вийти на вулицю. Гарячково збуджений, він подався лісом і полями аж до Брода, де встиг на нічний поїзд до Праги.
У доктора X. він з'явився на тиждень пізніше, ніж йому було загадано, без чемодана і піджака, але багатий найкоштовнішою таємницею того часу.
XIII. ЩО З'ЯСУВАЛОСЯ ЗГОДОМ
Тут кінчаються записки, які я знайшов в окованій скрині сваговського Будинку піонерів. Проте залишається ще одна остання загадка. Як опинилися записки Красла в руках Риссіга? Як трапилось, що фабрикант заховав їх до свого сейфа, де вони дочекалися нашого часу? Адже Красл мав неспростовний матеріал для викриття і звинувачення барона. Він знав мотиви його вчинків, знав про переодягання, вивідав усе, що можна було вивідати, встановив таємницю успіхів дому барона Риссіга. І разом із своїми власними примітками віддав усе докторові X., роль якого в цій історії досить неясна.
Сам він знову повернувся до свого місця роботи, у сільце Втелну поблизу Млада Болеслави, де й помер тридцятьма роками пізніше. Невдовзі після сваговської історії він одружився, мав двох дочок, які пізніше повиходили заміж у Моравії. Як видно із заключної частини його записок, вчитель до кінця свого життя вірив, що викрив великого злочинця, але мовчав про це, як рекомендував йому доктор X., з огляду на вищі, благородні і патріотичні інтереси. До кінця свого життя він пишався тим, що як маленька, але чесна людина він уміє берегти таємницю, довіривши її людям, більш компетентним.