Діана ж у своєму кутку примостилася зручно.
Чути шум зливи.
РІШАР: Їду. Залишаю Францію.
ДІАНА: І куди?
РІШАР: Придбав квиток на літак на край світу.
ДІАНА: А можна спитати, у чому причина?
РІШАР: Ліпше не відповідатиму.
ДІАНА: О... то це через неї... через Еліну?
РІШАР: Не хочу про це говорити.
ДІАНА: І де міститься отой твій край-світ?
РІШАР: Пустеля Ахаггар. У Нігері.
ДІАНА: А не задалеко для сентиментальних шмарклів?
РІШАР: Я тобі просто повідомляю, а не питаю пораду.
ДІАНА: Гаразд.
РІШАР: До зустрічі, Діано.
ДІАНА: До зустрічі, Рішаре. Стережися там. Дбай про себе. І потелефонуй, коли повернешся — приїду за тобою в аеропорт.
РІШАР: Не варто.
ДІАНА: Варто. Я наполягаю. Домовилися?
РІШАР: Згода.
10. У Діани
Ніч.
У квартирі — приглушене світло.
Діана, почувши дзвінок у двері, впускає Родіку. Діана не дуже рада її бачити, тож приймає її, задкуючи.
ДІАНА: Терпіти не можу подібні сюрпризи! Вам добре відомо, що я не хочу бачити вас у себе!
РОДІКА: Еліна погрожує стрибнути з вікна, якщо я не принесу їй новин про Рішара!
ДІАНА: Опирайтесь її шантажу.
РОДІКА: Я хотіла поговорити з вами... Вона вже три тижні ридає. (Раптом змінює тон.) Де Рішар?
ДІАНА: Я вам уже казала. Він в Африці.
РОДІКА: Коли він повернеться?
ДІАНА: Увечері. Щойно телефонував мені з аеропорту.
РОДІКА: Нарешті!
ДІАНА: Має зайти до мене. І я не хотіла б, аби він побачив вас тут!
РОДІКА: Але ж у таких квартирах має бути щось на кшталт чорного виходу?
ДІАНА: Звісна річ.
РОДІКА: Коли він прийде, я втечу!
І, не чекаючи на запрошення, Родіка сідає у фотель і схрещує ноги.
РОДІКА: Годі прикидатися. Я хочу знати, що коїться. (Уважно роздивляється Діану.) Хто ви така?
ДІАНА: Я — не більше, ніж те, що я роблю.
РОДІКА: І що ж ви робите?
ДІАНА: Рятую двох жінок від проституції і намагаюся прикрасити життя чоловіка, який невдовзі помре.
РОДІКА: Я вам не вірю.
ДІАНА: По-вашому, це звучить надто ідеалістично?
РОДІКА: Я вірю лише в порок, розрахунок, проценти, у кайф, у біль, від якого так добре! Нічого іншого я у своєму житті не бачила. Мені траплялися тільки потворні люди.
ДІАНА: А як же вродлива Еліна?
РОДІКА: По-своєму вона теж потворна. Врода Еліни стала її прокляттям.
ДІАНА: Мені вас дуже шкода.
РОДІКА: Ненавиджу, коли мене жаліють!
ДІАНА: І через це мені також вас шкода.
Розлючена Родіка підходить до неї й хапає за руки.
РОДІКА: Годі брехні! Кажіть — нащо це вам? Нащо ви забрали нас із вулиці, познайомили нас із Рішаром, нащо ви то запалюєте, то охолоджуєте його? Нащо?!
ДІАНА: Родіко, ви так звикли потерпати, що не годні повірити в чийсь добрий намір.
РОДІКА: Тільки не у ваші! (Після паузи.) Я скажу вам, яка ви — ви дуже погана.
Діана вибухає реготом.
Родіка безжально веде далі:
РОДІКА: Не допомогти ви нам хочете, а скористатися нами! Не ощасливити Рішара вам треба, а — навпаки — зробити його нещасним!
ДІАНА (приндиться): Та ну? І навіщо?
РОДІКА: Бо він вас уже не бажає! І ви хочете, щоб він страждав. Еге ж? Сильно страждав. І довго. Довше, аніж страждаєте ви.
ДІАНА: Чи не надто це просто?
РОДІКА: Коли жінка тримається на ногах лише завдяки любові, а потім цю любов зненацька висмикують у неї з-під ніг, то вона, щоби не впасти, мусить замінити це почуття на інше — ненависть. Це — ваша помста.
Діана знизує плечима.
РОДІКА: І ви маєте рацію. Ненависть — це чудово! Вона така тепла, така солідна, така певна. Ненависть, на відміну від кохання, не викликає сумнівів. Ніколи. Не знаю нічого чеснішого за ненависть. Це єдине почуття, яке нам ніколи не зраджує.
Діана відвертається від неї.
РОДІКА: О, так! Перестрибуючи з ненависті на кохання, ми зазвичай лише виграємо. Тому я вас підтримую. Знаєте, що? Так ви здаєтеся мені значно симпатичнішою.
ДІАНА: Невже?
РОДІКА: Жінка, яка прагне помститися чоловікові... та це будь-яка з нас зрозуміє! Я вам допоможу. Вашими руками я помщуся тим, кого покарати не встигла!
Діана вичавлює з себе ледве помітну усмішку — таке враження, ніби її нудить. Родіка стискає її руку.
РОДІКА: А тепер давайте всю правду. Він не помре?
ДІАНА: Помре!
РОДІКА: Ні, не помре! Хворих я бачу відразу. Навколо кожного я бачу світло — на кшталт ореолу: коли аура повна, добродій має відмінне здоров’я, коли ж аура рвана, він скоро помре.