Але на цьому ланцюгова реакція не зупиниться: хоча атмосфера Сонця, утворена спіральними потоками, сповільнюватиме рух планети лише незначною мірою, цей вплив буде постійним, і орбіта Юпітера щораз ближче нахилятиметься до Сонця. І що меншою буде висота орбіти, то в щільніші шари атмосфери потраплятиме планета і, відповідно, дедалі сповільнюватиметься… Тож і Юпітер зрештою зустрінеться з Сонцем. Позаяк маса Юпітера в шістсот разів більша за сумарну масу всіх чотирьох планет земної групи, подібне зіткнення навіть за найоптимі-стичнішими прогнозами спричинить небувалий викид зоряної речовини, а це підвищить щільність сонячної атмосфери й ще радикальніше знизить температуру на Урані й Нептуні. Але з більшою імовірністю станеться ось що: падіння такого гіганта, як Юпітер, спровокує розростання верхньої межі атмосфери Сонця аж до орбіти Урана, а може, й Нептуна. Попри те, що верхні шари атмосфери дуже тонкі, сповільнення, викликане тертям, врешті-решт спричинить падіння й останніх двох вели-ких планет Сонячної системи з усіма їхніми супутниками прямісінько на нашу зорю. До того часу, коли ланцюгова реакція, запущена вибухами на Меркурії, завершиться, всі чотири тверді планети земної групи й чотири газові гіганти опиняться в надрах Сонця. Який вигляд матиме наше світило й Сонячна система загалом — достеменно не знає ніхто, й будь-які прогнози тут недоречні. Одне можна сказати точно: для всього життя, розумного й нерозумного, для будь-якої цивілізації існування в цьому пеклі буде куди гіршим за світ Трисоляриса.
Для Трисоляриса Сонячна система — єдина надія на порятунок, перш ніж далеку планету поглине одне із сонць їхнього світу, бо не існує жодного іншого придатного місця у Всесвіті, досягти якого трисоляріанська цивілізація зможе за проміжок часу, що залишився до знищення. Тому знищення місця існування людства неодмінно призведе також і до повної загибелі трисоляріанської цивілізації.
У цьому й полягає ваша істинна стратегія — підвищення ставок аж до спільної загибелі. Коли всі приготування завершаться й арсенал зоряно-водневих бомб буде розміщено на Меркурії, ви вдастеся до шантажу Трисоляриса й забезпечите людству перемогу.
Усе, що я зараз розповів, — результат моєї багаторічної праці, і я не чекаю від вас ані коментарів, ані заперечень, бо ми обоє знаємо, що це і є істина.
Увесь час, поки Руйнівник викладав свої умовиводи, Рей Діас сидів мовчки й нерухомо; сигара в його руці зотліла до половини. Тепер він знову звернув увагу на неї та заходився крутити її між пальцями, неначе той вогник мав якесь особливе значення.
Руйнівник опустився на диван біля Рея Діаса. Він розтлумачував його власні плани, мов учитель, який пояснює учневі недоліки в домашньому завданні:
— Містере Рею Діасе, як я вже казав, ви — непересічний стратег. Принаймні продемонстрували гарні навички розробки та реалізації вашого стратегічного задуму.
По-перше, ви вдало використали історію свого життя як гарне тло для розгортання стратегії. Усе людство ще добре пам'ятає приниження, з якими ви й ваша країна зіткнулися, коли ядерна енергетика переживала не найкращі часи. Пригадуєте демонтаж обладнання на будівельному майданчику об'єкта в Оріноко? На телеекранах цілий світ міг бачити ваше похмуре обличчя. І ви вдало скористалися штучно створеною істерією навколо вашого параноїдального захоплення ядерною зброєю, щоб зняти щонайменші підозри стосовно свого реального плану.
Кожна, навіть незначна деталь реалізації цього плану демонструє ваші неординарні таланти. Візьмімо для прикладу хоча б останні випробування на Меркурії: вашим справжнім задумом було викинути якнайбільше меркуріанського ґрунту в космос[58], але ви вперто наполягали на бурінні надглибокої свердловини й шурфів. Це був чудово розіграний гамбіт — ви достеменно знали, що терпець країн — постійних членів РОЗ швидко урветься, й через високу вартість проекту його або скасують, або скоригують. Віддаю вам належне: точний задум і правильні прогнози.
Але ви припустилися однієї серйозної помилки: навіщо було проводити перше випробування зоряно-водневої бомби саме на Меркурії? Ви мали б ще вдосталь можливостей у майбутньому для передислокування всього арсеналу на цю планету. Але виявилися нетерплячим: вам кортіло побачити наслідки вибуху такої надпотужної бомби саме на Меркурії. І ви це зробили. Напевно, результати приголомшили навіть вас: об'єм ґрунту, що отримав прискорення, показники якого перевищували потрібну швидкість, виявився значно більшим за очікуваний. Ви не змогли приховати задоволення результатами випробування, й це остаточно підтвердило мої міркування.
58
Прим. автора. Незалежно від потужності термоядерної бомби чинники враження, пов'язані з радіаційним випромінюванням, справлять мінімальний вплив на можливе сповільнення обертання Меркурія. Головна ідея задуму полягає в тому, щоб надати якнайбільшим об'ємам ґрунту планети прискорення до другої космічної швидкості Меркурія (яка значно нижча за земну — 4,3 км/с проти 11,2 км/с) й отримати гальмівний ефект згідно із законом збереження імпульсу. Навіть якщо значні пласти ґрунту досягнуть першої космічної швидкості Меркурія і стануть його супутниками, це не матиме жодного гальмівного ефекту. Отже, за планом Рея Діаса, найціннішими уламками є ті, що залишили орбіту Меркурію під час вибуху й перетворилися на астероїди, які обертаються навколо Сонця.