— Моя пропозиція не обговорюється? — запитав Тейлор.
— Я вам не раджу навіть згадувати про це перед представниками медіа, бо зчиниться скандал, — відповідь Коїті Іноуе була такою само холодною, як і дощові краплі.
— Ця тема досі болісна?
— Болісні не історичні події. Страшна ваша пропозиція відродити спеціальні загони камікадзе. Чому б вам не зробити цього в США чи ще десь? Чи в усьому світі лише японці можуть помирати з почуття відповідальності й обов'язку?
Тейлор закрив парасольку й зробив кілька кроків до Іноуе. Хоча той не відсахнувся, здавалося, що навколо нього створене потужне силове поле, й воно не дає Тейло-рові змоги наблизитися.
— Я ніколи не говорив, що новостворені спеціальні загони камікадзе складатимуться виключно з японців. Загін матиме багатонаціональний склад, проте ідея камікадзе народилася в Японії, й чи не природно розпочати перезавантаження саме звідси?
— Але чи будуть суїцидальні атаки результативними в космічній війні? Вам добре відомо, що напади камікадзе не мали жодних серйозних наслідків і не вплинули на хід бойових дій.
— Сер, послухайте, всі винищувачі, які увійдуть до формації, що має бути створена за моїм планом, матимуть на озброєнні ядерні бомби величезної потужності.
— Але чому ми маємо використовувати для цього людей? Хіба комп'ютер не здатен керувати літаком під час бою?
Це запитання, на яке так чекав Тейлор, ніби додало йому наснаги, й він заговорив дуже швидко:
— Ось тут і криється головна проблема! Комп'ютери, якими сьогодні оснащуються бойові літаки, не в змозі повністю замінити людський мозок. А для створення квантового комп'ютера нового покоління й інших новітніх розробок потрібно продовжувати дослідження з фундаментальної фізики, що неможливе через замок софонів. Тож за чотири століття розвиток комп'ютерних технологій теж буде обмеженим, і управління зброєю без участі людського розуму видається неможливим… Щиро кажучи, відродження до життя спеціальних загонів камікадзе матиме зараз лише моральне значення, бо ще впродовж життя десятків поколінь нікому з них не доведеться брати участь у бойових діях. Але вже сьогодні постала нагальна потреба — закласти підвалини незламної віри в нашу перемогу через самопожертву!
Коїті Іноуе повернувся й уперше глянув Тейлору в очі. Його мокре волосся прилипло до чола, а краплі дощу здавалися сльозами:
— Ваша пропозиція вступає у протиріччя з базовими моральними принципами сучасного суспільства: людське життя — найбільша цінність. Уряд від імені Держави не має морального права просити людину зголоситися на вочевидь самовбивчу місію. Я нагадаю слова Яна Вейлі з «Легенди про героїв Галактики»[33]: «Від цієї битви залежить крах чи існування країни, але яке це має значення порівняно з особистими правами й свободами? Просто зробіть якнайкраще все, на що здатні».
— Знаєте що? — зітхнув Тейлор. — Ви щойно викинули на сміття ваш найцінніший ресурс.
Він знову відкрив парасолю й із помітним роздратуванням покрокував геть. Дійшов до брами меморіалу, озирнувся й побачив, що Іноуе так само непорушно стоїть під дощем перед постаментом.
Тейлор пішов далі. Порив бризу з моря приніс нову порцію дощових крапель. У його пам'яті спливли слова з передсмертної записки до матері одного пілота-камікад-зе в музейній експозиції: «Мамо, я стану світлячком!».
— Проблема виявилася складнішою, ніж ми уявляли, — сказав Аллен Рею Діасу. Вони стояли біля чорного обеліска з вулканічної породи, спорудженого на місці першого в історії людства вибуху ядерної бомби.
— Тобто вона дуже відрізняється за будовою? — стрепенувся Рей Діас.
— Взагалі не схожа на всі наявні ядерні бомби. Математична модель може виявитися у сотні разів складнішою за попередні. Це гігантський проект.
— Що вам від мене потрібно?
— Козмо у вашій команді, чи не так? Переведіть його до моєї лабораторії.
— Вільям Козмо?
— Так, він.
— Але ж він…
— Астрофізик, фахівець з будови зір.
— Що він має зробити для вас?
— Те, що я намагаюся вам зараз пояснити. У вашій уяві ядерна бомба після запуску реакції вибухає, але насправді процеси, що відбуваються в цей час, більше схожі на горіння. І що потужніша бомба, то довше вона горітиме: наприклад, двадцятимегатонна — формує вогняну кулю, що горить понад двадцять секунд. Надпотужна двохсотмега-тонна бомба, яку ми проектуємо, під час вибуху утворить вогняну кулю, що горітиме кілька хвилин. Поміркуйте, на що це буде схоже?
33
Прим. автора. «Легенда про героїв Галактики» （яп. 銀河英雄伝説） — серія науково-фантастичних новел, написаних Йосікі Танака у жанрі космоопери. За мотивами творів було випущено кілька аніме-адаптацій.