— Це буде вкрай непросто, але я докладу всіх зусиль, щоб спростити цю місію… Ось так. І тут наша відверта розмова закінчується, і я знову надягаю маску Оберненого, — Ло Цзі провернув ключ запалювання.
Далі вони їхали мовчки, аж поки ліс не порідшав і глибоке блакитне небо не заясніло в них над головами.
— Докторе Ло, погляньте! Там орел, он, у небі! — закричала Чжуан Янь.
— А там, здається, олень! — Ло Цзі швидко вказав у протилежний бік. Він спробував швидко відволікти увагу дівчини, бо знав, що то кружляє не орел, а дрон охоро-ни. Це нагадало про Ши Цяна, тож він дістав мобільний і набрав номер.
— Агов, брате Ло, то ти не забуваєш мене, так? Спочатку скажи, як там Янь Янь?
— Непогано. Добре. Чудово. Дякую!
— Ну гаразд. Нарешті я виконав останнє завдання.
— Останнє? А ти де?
— Повернувся додому. Зараз готуюся до гібернації.
— Як? Чому?
— У мене діагностували лейкемію, тож вирушаю у майбутнє.
Ло Цзі натиснув на гальма, цього разу щосили. Машина клюнула носом так різко, що Чжуан Янь зойкнула. Ло Цзі пересвідчився, що з нею все гаразд, і продовжив розмову з Ши Цяном.
— Це… Коли це сталося?
— Я отримав значну порцію опромінення під час одного з попередніх завдань, але діагноз поставили лише торік.
— Боже ти мій, але ж я не надто затримав тебе?
— У подібних випадках затримки не критичні. Хтозна, на що буде здатна медицина майбутнього, може, лейкемія виліковуватиметься на раз-два?
— Мені дуже шкода, Да Ши.
— Пусте, це частина роботи. Я тобі нічого не казав, бо так розумію, шо в нас непогані шанси на зустріч у майбутньому. Але якщо не судилося, то послухай, що я тобі скажу.
— Слухаю дуже уважно.
Да Ши довго мовчав, поки нарешті озвався:
— «Три вияви не личать слухняному синові, але найгірший із них — не залишити потомства»[35]. Брате Ло, впродовж наступних чотирьохсот років майбутнє всієї родини Ши — в твоїх руках.
Зв'язок обірвався, й Ло Цзі подивився в небо, де щойно кружляв дрон. У серці зяяла така сама порожнеча, що й у бездонній блакиті неба.
— Ви розмовляли з дядечком Ши? — спитала Чжуан Янь.
— Так. А ви знайомі?
— Так, знайомі. Він гарна людина. У день мого від'їзду він поранив руку, й кровотечу довго не могли зупинити. Це було моторошно.
— Овва… Він щось вам казав?
— Він розповів про ваше завдання, найважливіше в світі, й попросив допомагати вам.
Вони вже проминули ліс, і тепер перед ними розгорталися лише луки й пасовиська до самісіньких засніжених гір. Довкола тепер панували тільки срібний і зелений кольори, й картина стала простою і гармонійною, а дівчина поряд, на думку Ло Цзі, цілком у неї вписувалася. Він зауважив, що її погляд став трохи меланхолійним, і навіть почув щось подібне до тихого зітхання.
— Янь Янь, щось не так? — запитав Ло Цзі, вперше назвавши дівчину на це ім'я. Він подумав: якщо Да Ши має право так її звати, то і йому це дозволено.
— Я збагнула, який красивий наш світ, і так сумно, що прийде час, коли не буде кому помилуватися цією красою.
— Хіба тут не буде прибульців?
— Я не думаю, що вони здатні зрозуміти цю красу.
— Чому?
— Тато казав, що люди, які здатні бачити й цінувати красу природи, — добрі в душі. А прибульці злі, отже, не зможуть відчути красу нашого світу.
— Янь Янь, їхнє ставлення до людства — раціональний і відповідальний вибір для виживання раси, і це не має жодного відношення до добра й зла.
— Уперше таке чую… Докторе Ло, ви ж зустрінетеся з ними в майбутньому?
— Можливо.
— Якщо вони справді такі, як ви говорите, й перемога в Битві Судного дня дістанеться нам, тоді чи не могли б ви… — Чжуан Янь глянула на Ло Цзі, нахилила голову й замовкла, ніби вагаючись.
Він мало не випалив, що вірогідність цього не набагато вища за нульову, але втримався й запитав:
— Не міг би — що?
— Не залишати їх напризволяще в глибинах космосу, де вони приречені на смерть, а наділити землею, і хай живуть поряд із нами. Це ж буде куди ліпше, чи не так?
Ло Цзі мовчки вгамував розбурхані емоції, і лише по тому вказав пальцем у небо:
— Янь Янь, ви ж розумієте, що ваші слова чую не лише я.
Чжуан Янь і собі глянула вгору.
35
Прим. перекл. Відомий вислів китайського філософа, послідовника конфуціанства Мен-цзи з однойменного класичного трактату «Мен-цзи».