Сара навіть не могла поворухнути пораненою ногою, і їй довелося повзти. Їй не втекти від кіборга — їхні сили тепер рівні. Вони знову стали мисливцем і жертвою і, немов плазуни, повзли серед уламків.
Сара вилізла на увімкнену стрічку конвеєра. Кіборг вчинив за її прикладом те саме, скотившись на стрічку приблизно в десятьох футах від неї. Вони рухалися, дивлячись одне на одного і, скориставшись коротким перепочинком, обмірковували стратегію подальших дій.
Зненацька Сара скотилася на підлогу. Кіборг відреагував значно повільніше, ніж звичайно, і впав приблизно за дванадцять футів від неї. Тепер Сара мала перевагу.
Термінатор розрахував її траєкторію і посунув на перехоплення. Він не знав, куди прямує об’єкт, але його це не турбувало.
Сара зметикувала, що кіборг одночасно з нею досягне східців, що ведуть на поміст. Вона могла звернути вбік і відшукати інший шлях. Можливо, найбезпечнішим було б вибратися з цеху. Можливо. Але Сара прагнула власноручно знищити кіборга. Почувши позаду металеве скреготіння Термінатора, Сара спустилася з помосту в темні механічні джунглі. Пропхавшись між двома величезними металевими плитами, вона зціпила зуби і продовжувала повзти. Дівчина змокріла й кілька разів послизнулася. Термінатор невблаганно повз слідом.
Побачивши перед собою ціль, Сара поповзла швидше. Дзенькіт і скреготіння за її спиною посилилися. Уявивши, як залізні пальці капають її за ступню й тягнуть назад, дівчина рвонула вперед. Мабуть, кіборг зовсім поруч. Але їй ніколи озиратися.
Сара дісталася краю плити і, повалившись на поміст, насилу вирвала ногу з рук Термінатора. Схопившись за рукоятку щитка огорожі, опустила її донизу, і в той самий момент, коли Термінатор досяг краю плити, щиток опустився. Клацнув замок.
Кіборг зіткнувся з перешкодою. Пролунав звук важкого удару.
Захекана Сара впала на спину, дивлячись на рештки людиноподібної машини, що намагалися пробитися крізь огорожу. Руки кіборга рухалися у вузькому просторі між плитами, а очі пильно стежили за Сарою. Націлившись на її пульсуючу шийну артерію, кіборг пустив у хід свій гідравлічний біцепс. Рука кіборга просувалася до Сариного горла. Пальці стискалися й розтискалися в кровожерливому прагненні задушити жертву. Сара відсахнулася. Термінатор протиснув крізь щиток плече. Його пальці подряпали дівчині ключицю.
Сара підняла руку й намацала помічену нею раніше панель управління. Її тремтячі пальці були за чверть дюйма від кнопки.
Термінатор рвонувся вперед, зімкнувши пальці на тілі дівчини. Вона розпачливо закричала і, підхопившись, з усієї сили втопила кнопку в панель. Червону кнопку.
Час зупинився.
У мертвій тиші Сара зазирнула в очі Термінатора, що дивився на неї знизу, і чітко відчувала в себе на шиї металеві пальці. Гідравлічний сорокатонний прес тим часом стискав Термінатора своїми мідними плитами. Сара з насолодою спостерігала за тим, як повільно звужувалася щілина, в якій опинився Термінатор.
Кіборг витягнув нагору руку та щосили напружився. Його погляд, як і раніше, було спрямовано на Сару. Розташовані на кістяку датчики зафіксували надзвичайно сильну деформацію. Навіть суперсплав не міг витримати такого тиску. Механічна плита зі скреготом опускалася дедалі нижче — невблаганна, як сам Термінатор.
Тіло Термінатора поволі руйнувалося. Оточена могутнім захистом електронна схема розсипалася на порох. Порушувалися зв’язки, енергія прямувала альтернативними каналами, що розривалися один за одним. Перевантаження мікропроцесорного мозку спотворило свідомість Термінатора. Вираз болю та страху на обличчі його жертви змінювався жагучою радістю. Це було останнє, що побачив Термінатор перед тим, як прес розчавив йому око.
Платформа зупинилася, майже досягнувши рівня автоматичного відімкнення. Друге око Термінатора яскраво спалахнуло і згасло назавжди.
— Тобі кінець, покидьку! — похмуро, без усякої радості вимовила Сара.
ДЕНЬ ТРЕТІЙ
Сара знепритомніла. Коли отямилася, верстати було відключено, в цеху стояв гамір. Завивали сирени. Повискували шини. Лунали збуджені голоси. Дівчину підняли і дбайливо поклали на носилки. На мить їй удалося сфокусувати увагу, але вже за секунду все знову розпливлося перед очима. Поліція, санітари, зіваки…
Коли Сару клали до карети «швидкої допомоги», вона побачила поруч темний фургон з написом «Коронер»[8]. У фургон вантажили якийсь мішок. Сара зрозуміла, що в ньому тіло Різа. Дверцята «швидкої» зачинилися, і Сара, не встигнувши розплакатися, знову поринула у блаженне забуття.