Вона зібрала нашу групу в місці, де було видно і недовірливі обличчя, і мудреця перед допитом.
Глядачі створили арену з подушок, розкладених навколо пагоди, щоб чути кожну інтонацію і кожен висновок. Сподівання — це привид репутації, і вони накрили натовп учнів, які обмінювались історіями про легендарних мудреців, які викликали Ідриса на поєдинок.
Святі чоловіки з’явилися з найбільшої печери, де вони медитували разом, щоб підготуватися до філософського змагання. Вони були старшими гуру з власними послідовниками. Наймолодшому було тридцять п’ять, а найстаршому десь сімдесят, і він був на кілька років молодший за Ідриса.
Чоловіки були одягнені в ідентичні білі дготі[156], розкішно намотані на шкіру, і носили на шиях нитки з намистинами рудракші[157]. Намистини мали репутацію амулетів з надзвичайними духовними силами і допомагали виявити позитивну й негативну сутність. За легендою, якщо тримати намистинки рудракші над чистою сутністю, то вони обертатимуться за годинниковою стрілкою, а якщо над негативною сутністю, то проти годинникової стрілки, і саме тому жоден гуру не пропускав нагоди знайти намистини якнайвищої якості.
Мудреці також носили персні й амулети, щоб максимізувати силу дружніх планет у їхніх астрологічних графіках і мінімізувати шкоду від недружніх сфер, хоч і таких далеких, але все ж досить впливових.
Учні прошепотіли, що нам не можна вимовляти імена відомих мудреців, бо ті через скромність бажали залишатися анонімними під час змагання з Ідрисом.
Побачивши, як вони йдуть до своїх місць на великих подушках, а учні кидають їм під ноги пелюстки троянд, я подумки роздав їм такі імена: наймолодший — Сварливий, наступний — Підозріливий, третій — Амбіційний, а найстарший — Дайте Подумати, який першим зайняв своє місце і першим потягнувся по лаймовий сік і шматок свіжої папаї.
— Скільки все це триватиме? — прошепотів Вінсон.
— Гаразд,— мовила Карла, стиснувши губи, щоб стримати розчарування.— Вінсоне, хочеш сім років вивчати філософію, теологію і космологію?
— Однозначно — ні,— невпевнено відповів він.
— А ти хочеш розмовляти з Ранвей, наче сім років усе це вивчав?
— Однозначно — так.
— Добре, тоді сиди тихо і слухай. Такі виклики Ідрису кидають приблизно раз на рік, і цей перший для мене. Це можливість почути все і разом, тому я збираюся слухати від початку і до кінця.
— А антракт передбачається? — запитав Дідьє.
Ідрис схилився до ніг кожного мудреця, від найстаршого до наймолодшого, і прийняв їхнє благословення, перш ніж зійшов на невеличку сцену, усівся і привітав усіх присутніх.
— Покурімо,— м’яко запропонував він.— Перш ніж розпочати.
Учні принесли в пагоду великий кальян і роздали кожному з мудреців по трубці. Найдовша трубка дісталася Ідрису, який оживив чашу.
— А тепер,— сказав він, коли всі затягнулися, включно навіть з Дідьє, який повторював за святими, курячи тоненького косяка.— Прошу, випробовуйте мене своїми запитаннями.
Мудреці глянули на Дайте Подумати, пропонуючи йому розпочати першу атаку. Літній мудрець посміхнувся, вдихнув і зайшов на мілину, щоб жбурнути по воді семантичний камінь.
— Що таке Бог? — запитав Дайте Подумати.
— Бог — це ідеальне вираження позитивних характеристик,— відповів Ідрис.
— Лише позитивних характеристик?
— Виключно.
— Значить, Бог не може чинити зла чи грішити? — провадив Дайте Подумати.
— Звісно ж, ні. Ви вважаєте, що Бог може накласти на себе руки чи збрехати невинній душі?
Святі чоловіки почали радитись. Я розумів їхню проблему. У всі часи і згідно з багатьма священними текстами Бог убиває людей. Деякі боги вічно катують людські душі чи дають на це згоду. Ідрисова версія Бога була не здатна на зло, а таке важко порівняти з деякими величними релігійними текстами.
Нарада закінчилася, і кийок досі залишався в руках Дайте Подумати.
— А що ж таке життя, великий мудрецю? — запитав Дайте Подумати.
— Життя — це органічне вираження тенденції до складності.
— Але ви вважаєте, що життя створила Вища Сила, чи воно з’явилося саме?
— Життя на цій планеті з’явилося за допомогою неймовірної, але цілком природної співпраці неорганічних елементів, у солоних кратерах під морями, що призвело до появи перших бактеріальних клітин. Цей процес водночас самотворний і божественний.
— Ви говорите про науку, великий мудрецю?
— Наука — це духовна мова й одне з найдуховніших досліджень.
— А що таке Любов, великий мудрецю?
— Любов — це інтимний зв’язок.
— Я говорив про найчистішу форму любові, великий мудрецю,— уточнив Дайте Подумати.
— Я також, великий мудрецю,— відповів Ідрис.— Науковець застосовує свої таланти, намагаючись знайти ліки від хвороб, це і є інтимний зв’язок, повний любові. Гуляти на галявині з собакою, який тобі довіряє,— це інтимний зв’язок. Відкривати своє серце перед Божественним у молитві — це інтимний зв’язок.
Дайте Подумати кивнув і захихикав.
— Я тимчасово надаю слово своїм молодшим колегам,— сказав він.
— Як ми можемо знати,— почав Амбіційний, витираючи піт зі своєї поголеної голови,— що дійсно існує об’єктивне існування світу поза нами?
— Справді,— додав Підозріливий.— Навіть якщо допустимо cogito ergo sum[158], то як можемо знати, що світ поза свідомістю, який здається справжнім, це не просто реалістичний сон?
— Запрошую будь-кого, хто не вірить у зовнішню реальність,— мовив Ідрис,— приєднатися до мене на краю ущелини, недалеко звідси, а потім запрошую туди стрибнути. Я скористаюся повільним шляхом по схилу, а коли дістануся дна, то продовжу обговорення об’єктивної реальності поза нами з будь-ким, хто виживе.
— Влучне зауваження,— погодився найстарший мудрець — Дайте Подумати.— Цього разу я думаю вижити, тож залишуся тут.
У той чи інший час я вже чув на горі всі ці запитання і напам’ять знав більшість відповідей Ідриса. Його космологія була гіпотетичною, але логіка була елегантною і постійною. Його думки було легко запам’ятовувати.
— Свобода волі,— приєднався наймолодший з них — Сварливий.— Яка ваша позиція, Ідрисе?
— Поза чотирма фундаментальними силами, а також матерією, простором і часом, у Всесвіті існує дві величні спіритичні енергії,— розповів Ідрис.— Перша з цих енергій — це Божественна Сила усього, яка постійно, ще від народження Всесвіту, виражається як духовне тенденційне поле, щось схоже на магнетичне поле темнішої енергії. Друга невидима енергія — це Воля, хай коли вона з’являється у Всесвіті.
— Яка роль тенденційного поля? — запитав Сварливий.
— Його роль — посередницька, принаймні в рамках теперішньої нашої обізнаності. Але, як і з енергією, ми знаємо, як саме воно діє та як його використовувати, навіть не знаючи, що воно таке.
— Але ж яка його цінність, мудрецю? — не зупинявся Сварливий.
— Його цінність неможливо визначити,— посміхнувся Ідрис.— Зв’язок між духовним тенденційним полем і нашою людською Волею — це призначення життя на нашому рівні.
Ідрис вказав на новий кальян, і Силвано приніс його в пагоду. Італійський послідовник залишив свою гвинтівку поза ареною, але все одно відвів лікоть, нагнувшись, щоб покласти трубку, мов чекаючи, що з плеча зсунеться невидима зброя.
— Гаразд,— озвався Вінсон, шепочучи Карлі.— Я нічого не допетрав.
— Стюарте, ти жартуєш, правда?
— Узагалі nada[159],— прошепотів Вінсон.— Сподіваюся, що ціле шоу не таке мозкоправне, як ця частина. А скільки второпала ти?
Карла подивилася на нього співчутливо. Одна з речей, які вона любила понад усе на світі, а може, єдина річ, яку вона любила понад усе, лишалася для Вінсона незрозумілою, як іноземна мова.
156
157