1.
1939 рік. Монголія. Халхін-Гол. Дебют Жукова-полководця.
У Монголії знаходився один радянський стрілецький корпус - 57-й особливий. Командир корпусу - комдив Н. В. Фекленко. Начальником штабу - комбриг А. М. Кущев. По той бік кордону - противник, кілька японських дивізій і бригад. На початку травня на кордоні Монголії виник збройний конфлікт. Зіткнення радянських і японських військ переростали в бої із застосуванням авіації, артилерії і танків. Ніхто нікому не оголошував війну, але інтенсивність бойових дій наростала. Не все для радянських військ ішло гладко. І ось туди, в Монголію, посилають комдива Г. К. Жукова з надзвичайними повноваженнями. Наказ Жукову: розібратись і доповісти.
5 червня 1939 року Жуков прибув у штаб 57-го корпусу і зажадав доповісти обстановку. Сам Жуков події в Монголії описує так: «Доповідаючи обстановку, А. М. Кущев відразу ж обмовився, що вона ще недостатньо вивчена. З доповіді було ясно, що командування корпусу справжньої обстановки не знає... Виявилося, що ніхто з командування корпусу, крім полкового комісара М. С. Нікішева, в районі подій не був. Я запропонував командиру корпусу негайно поїхати на передову і там ретельно розібратися в обстановці. Пославшись на те, що його можуть будь-якої хвилини викликати до апарату з Москви, він запропонував поїхати зі мною товаришу М. С. Нікішеву.» («Спогади та роздуми»С.154)
Отже, Жуков і комісар Нікішов поїхали вдвох на передній край. «Повернувшись на командний пункт і порадившись з командуванням корпусу, ми послали донесення наркому* оборони. В ньому коротко викладався план дій радянсько-монгольських військ... Наступного дня була отримана відповідь. Нарком був повністю згоден з нашою оцінкою обстановки й наміченими діями. Того ж дня був отриманий наказ наркома про звільнення комдива Н. В. Фекленко від командування 57-м особливим корпусом і призначення мене командиром цього корпусу».
Жуков зажадав терміново посилити угруповання радянських військ. Його підсилили. Жуков зажадав надіслати кращих льотчиків-винищувачів, які тільки були в Радянському Союзі. Льотчиків прислали. В розпорядження Жукова прибула група льотчиків-винищувачів, у складі якої був 21 Герой Радянського Союзу. В той час це було дуже високе звання. Це були кращі аси країни, кожен вже мав не менше десятка перемог у небі Іспанії і Китаю, багато з них отримали досвід у повітряних боях над озером Хасан.
15 липня 1939 року 57-й особливий корпус Жукова був розгорнутий в 1-у армійську групу. Армійська група, це щось середнє між корпусом і повнокровною загальновійськовою армією. 31 липня 1939 року Жукову надане військове звання комкор.
Противник теж посилював угруповання своїх військ. 10 серпня японські війська, які вели бойові дії на кордоні Монголії, були зведені в 6-у армію.
В середині серпня у складі 1-ї армійської групи Жукова було 57 тисяч бійців і командирів, 515 бойових літаків, 542 гармат і мінометів, 385 бронеавтомобілів, в основному - з гарматним озброєнням, і 498 танків.
Весь червень, липень, перша половина серпня - жорстокі бої радянських і японських військ на землі і в повітрі. Бої йдуть зі змінним успіхом. Інтенсивність боїв наростає. Конфлікт приймає затяжний характер...
І раптом рано вранці 20 серпня радянська артилерія провела раптовий артилерійський наліт по командних пунктах і зенітних батареях противника. Після першого вогневого нальоту - масований удар бомбардувальників, потім - артилерійська підготовка тривалістю 2 години 45 хвилин. У момент перенесення вогню з переднього краю в глибину радянські стрілецькі дивізії, мотоброньові і танкові бригади завдали ударів по флангах японського угруповання.
23 серпня радянські війська замкнули кільце оточення навколо 6-ої японської армії. (Радянська військова енциклопедія. Том 8. С. 353) В цей день у Кремлі Молотов і Рібентроп поставили свої підписи під Московським пактом, який по суті був договором про розподіл Європи і початок Другої світової війни.
31 серпня 1939 року був завершений повний розгром оточеного японського угруповання в Монголії. Наступного дня почалася Друга світова війна.
Розгром японських військ на Халхін-Голі мав стратегічні наслідки. У лідерів Японії був вибір: нападати на Радянський Союз або нападати на Сполучені Штати та Британію. Керівники Японії вирішили нападати на Сполучені штати і Британію. Одна з причин такого вибору - урок, який Жуков дав японським генералам на річці Халхін-Гол.