— Ну й роззява ви, — обурився Томек незграбністю боцмана. — Якби ви не сполохали ему, нам, можливо, вдалося б підкрастися до них і схопити хоча б пташенят.
Боцман провинно схилив голову, бо і йому здавалось, що вони прогавили чудову можливість упіймати ему, та Бентлі заспокоїв обох друзів:
— Не сумуйте, любі мої. Ми ще не готові до полювання, а ему, хоч вони й не дуже лякливі, вже знають, що найбільший їхній ворог — людина. Їх не так легко впіймати. Крім того, ему одним ударом своєї могутньої ноги може перебити людині стегно або вбити собаку, яка напала на нього.
— Ти ба, хто б міг подумати, що в птаха така сила, — здивувався боцман. — Цікаво, чи можна їсти їхні яйця та м’ясо? Мушу признатися, що пташенята мали досить апетитний вигляд.
— Ви думаєте лише про їжу, — буркнув ще нахмурений Томек.
— Дорослий чоловік — це не підліток, який може насититися чим завгодно, — відпарирував боцман. — Скажіть, будь ласка, пане Бентлі, вони придатні для їжі?
— М’ясо молодих ему дуже смачне, — відповів зоолог. — А з жиру дорослих птахів готують олію, що допомагає від різних хвороб.
— Ви не переконаєте мене в тому, що справжній ямайський ром не найкращі ліки від усіх хвороб і турбот, — заперечив боцман. — Я перевірив це на собі не раз!
— Ви знову своє, — втрутився Томек. — Скажіть, будь ласка, скільки пташенят висиджує ему?
Бентлі, як завжди в таких випадках, вдався до широких пояснень:
— Самець ему робить у землі невелике заглиблення, яке встеляє травою та гілками. Самка відкладає туди семеро або восьмеро яєць. Якщо яєць у гнізді більше, то можете бути впевнені, що їх знесли декілька самок. Висиджування триває шістдесят днів, причому на яйцях сидить самець, який також дуже старанно турбується про потомство. До вашого відома, пане боцмане, ще додам, що яйця ему їстівні, й в одному яйці міститься близько півлітра маси. Скажіть, чи вистачило б одного такого яйця вам на сніданок?
— Не кажіть зараз про це, прошу вас, бо я трохи голодний, — жалібно відповів боцман, на втіху Томека.
— Якщо вам дуже хочеться яєчні, то я порадив би вам яйце мадагаскарського страуса, — вів далі, усміхаючись, Бентлі. — Його «яєчко» значно більше, ніж яйце ему.
— Це, мабуть, неможливо, — заперечив боцман, облизуючись на саму думку про смачну яєчню.
— Запевняю вас, що це доведено науково, хоч мадагаскарські страуси вже давно вимерли. Об’єм одного їхнього яйця становить майже дев’ять літрів, що дорівнює шістьом яйцям африканського страуса, сімнадцятьом яйцям ему або ста сорока вісьмом курячим.
— Тоді це велике свинство дозволити вимерти таким корисним птахам! — вигукнув моряк, зворушений до глибини душі словами зоолога.
Бентлі й Томек вибухнули сміхом. Боцман зовсім на це не зреагував. Як людина практична, він вирішив ще більше довідатися про таких корисних птахів.
— Ви говорите дуже цікаві речі, — почав він. — Я гадав, що у світі існують лише африканські страуси та ему, а тим часом від вас чую про існування й інших видів. Хто знає, куди мене ще закине доля, якщо я заприятелював із такими вертихвостами? Тому корисно почути, які птахи, що несуть придатні для їжі яйця, живуть на різних континентах. Скажіть, будь ласка, що це за птахи страуси? Як видно, на світі є ще башто див, про які я нічого не чув!
— Охоче вам розповім, — відповів Бентлі. — Здатність птахів літати настільки характерна для них, що види, позбавлені цієї можливості, здаються нам якимись дивними створіннями. Саме такими дивними істотами й здаються людям безкильові птахи. Їх представники належать до найбільших з усіх відомих нам птахів, а деякі види справедливо вважаються велетнями у світі пернатих. До безкильових[43] належать чотири живих види і два вже вимерлих. Це без винятку суходільні птахи. Усі вони великих розмірів, але голова в них маленька, шия надзвичайно довга, а кінцівки сильно розвинені. Залишки крил у них укриті м’яким, зовсім непридатним для лету пір’ям, проте всі ці види бігають. Харчуються вони в основному дрібними тваринками та рослинами. У них чудовий зір і кращі, ніж в інших птахів, слух і нюх.
— Будь ласка, назвіть усі види страусів, — утрутився Томек, який уважно слухав Бентлі.
— Так ось, спочатку справжні страуси[44], або двопальчасті, становлять тільки одну родину. Низка її видів відрізняється між собою головним чином тільки забарвленням голих частин тіла. Звичайно страуси живуть у Північній Африці, Південній Палестині та в Аравії аж до річки Євфрат. Інші види гніздяться виключно в Африці.
Другий загін безкильових становлять американські нанду[45], яких ще називають там пампасовими страусами. Цей трипальчастий птах живе в порослих травою степах, що розташовані між Атлантичним океаном та Андами, починаючи з пущ Бразилії, Болівії та Парагваю аж до Патагонії. Свою назву птахи отримали від південноамериканських індіанців за голосний крик самців нанду, який вони видають під час токування.