Ці приємні роздуми так вплинули на нього, що незабаром він заснув із щасливою усмішкою на вустах.
Він проспав декілька годин. Коли прокинувся, було вже темно, на небі мерехтіли зорі. До його слуху долинули голоси мисливців, які розмовляли біля вогнища. Стурбований Томек відразу підхопився й швидко підійшов до них.
— Чому ви мене не збудили? — запитав він із докором. — Ще трохи — і я проспав би все полювання!
Чоловіки посміхнулись. Батько, садовлячи сина поруч, заспокоїв його:
— Не бійся! Маємо ще досить часу. Тільки що зайшло сонце. Динго звичайно виходять на полювання близько півночі.
Томек сів поряд із батьком.
— Тут у степу чудові ночі, непогано було б, якби вони були трохи холодніші, — продовжив Смуга перервану розмову.
— Я з вами згоден, але запевняю вас, що й в інших місцях Австралії чимало своєрідної краси, — гаряче підтвердив Бентлі. — Якби ви знали цю країну так, як я, то, можливо, залишилися б тут назавжди.
— Це ви розповідаєте казочки, даруйте! — несподівано вибухнув боцман Новицький. — Ви б не говорили таких нісенітниць, якби хоч раз у житті побували на нашій Батьківщині! Які чудові в нас поля, ліси! А скільки прекрасних міст на берегах нашої Вісли! Мила Варшава, краківський Вавель, ох-хо-хо! Аж серце розривається, що не можу їх побачити. Що там ваша Австралія проти нашої Польщі! Тут пекельна спека, посуха, повені, отари овець і Бог зна ще яких тварин! Я вздовж і впоперек проїхав увесь світ, і повірте мені, що хотів би, аби мої кістки спочили тільки в польській землі.
Бентлі замовк, уражений різкістю мови боцмана. За хвилю він промовив:
— Я не хотів образити нічиїх почуттів. Я лише сказав, що полюбив Австралію. Мені відомо, що ви не можете повернутися тепер до вашої країни. Навіщо ж блукати по світу? Може, тут ви знайшли б собі притулок до кращих для вас часів?
— Не може бути й мови про якусь там образу, шановний пане професоре, — швидко заперечив схвильований моряк. — Пробачте мені за мою гарячковість. Я проста людина й, мабуть, недобре висловився, але ж ви ніколи не були в Польщі. Ох, пане професоре, які чудові варшавські вулиці чи, наприклад, краківський ринок, скажімо, на святвечір! На землю падає лапатий сніг, а у вікнах будинків сяють на ялинках свічки… Я віддав би півжиття, якби зараз можна було це побачити…
Томек зітхнув і присунувся ближче до схвильованого моряка.
— Мій друг-боцман закоханий у нашу Варшаву, — тихо мовив Вільмовський. — Якщо казати правду, то і я сумую за рідним містом.
— Ви обов’язково повинні відвідати Польщу, — рвучко обернувся Томек до Бентлі. — У Варшаві я поведу вас до парку в Лазенках і покажу палац, у якому жив останній польський король. Поряд із палацом у ставку плавають гарні білі лебеді. Скільки разів тітка Яніна карала мене за прогулянки в Лазенках!
— Я неодмінно скористаюсь твоїм запрошенням, коли Польща стане незалежною, — відповів Бентлі. — Варшава, мабуть, дійсно гарне місто, якщо ви її так любите.
— Так, так, ви приїдете до Варшави й організуєте там чудовий зоологічний парк, — фантазував Томек. — А ми організуємо спеціальну експедицію, щоб наловити якомога більше цікавих тварин для нашого зоопарку» Правда, тату?
— Правда, мій любий ентузіасте! — посміхаючись, підтвердив Вільмовський. — Оскільки ти вхе потурбувався про посаду для Бентлі, то нам залишається тільки подбати про тварин.
— Я з великим задоволенням узявся б за організацію зоопарку у Варшаві, — признався Бентлі. — Але й ви повинні відвідати найгарніші місця Австралії. Ось коли ми будемо полювати поблизу Австралійських Альп, добре було б піднятися на гору Костюшка…
— Гору Костюшка? — перебив його боцман Новицький. — Це та найвища гора в Австралії, яку відкрив польський мандрівник?
— Ви не помиляєтесь. Поляк Павел Стшелецький[52] обстежив на цьому континенті Австралійські Альпи й найвищу їх вершину назвав горою Костюшка.
— Ага, тепер ви самі бачите, хто чого вартий! — з тріумфом сказав моряк. — Навіть найвищу гору у вас повинен був відкрити поляк! Такі вже ми є: майстри на всі руки!
— Я нізащо не насмілився б заперечити щось проти заслуг Стшелецького, який зробив тут більше, ніж будь-хто з австралійців, — сказав Бентлі, посміхаючись у бік упертого моряка.
— Невже ви спеціально цікавились діяльністю Стшелецького? — запитав Вільмовський, заінтригований словами зоолога.
52
Польський мандрівник, відкривач нових земель і дослідник Павел-Едмунд Стшелецький народився в Глушині поблизу Познані 20 липня 1797 року. Він мандрував дванадцять років і побував майже на всіх континентах світу. Досліджував Північну та Південну Америки, багато островів Тихого океану, Нову Зеландію, звідки прибув до Тасманії та Австралії. По дорозі з Австралії до Європи відвідав Японію, Китай, Індію, Малайський півострів, Філіппіни, Індонезію та Єгипет. По Австралії й Тасманії він пройшов пішки понад чотирнадцять тисяч кілометрів. Усі свої подорожі здійснював за власний кошт.
В Австралії Стшелецький перебував у 1839–1844 pp. Особливо старанно досліджував він Новий Південний Уельс. Геолог за фахом, Стшелецький підтвердив там наявність багатьох важливих для розвитку країни мінералів, відкрив поклади золота та срібла. На прохання тогочасного губернатора Австралії Гіппса, Стшелецький зберіг у таємниці своє відкриття золота. Він перший відкрив найбагатшу на континенті область і на честь губернатора назвав її Гіппсленд. Під час досліджень континенту Стшелецький зробив багато різних вимірів; після повернення до Європи він описав свої мандрівки та дослідження в книжці про Австралію й Тасманію під назвою «Physical Description of New South Wales and Van Diemen’s Land», виданій у Лондоні в 1845 р. Польською мовою ця книжка була надрукована вперше 1958 року в Науковому видавництві. За видатні наукові заслуги в Австралії та за відкриття покладів золота королева Великобританії присвоїла Стшелецькому високу державну нагороду. Помер Стшелецький у Лондоні 6 жовтня 1873 року. Досі в Австралії збереглися польські назви, які дав Стшелецький: гора Костюшка, місто й район Чарногора (англійці перекрутили на «Тарнгола»); назва «Гори Адини» не прийнялась. На карті, уміщеній на початку та в кінці книжки, читачі знайдуть назви місцевостей, пов’язаних з іменем Стшелецького, які надали їм інші мандрівники й географи на честь важливих відкриттів знаменитого поляка.