Зайняття ворогом півден. околиці Комаргорода змусило Чорноморців до відступу на лінію дороги Томашпіль-Комаргород. Батареї зайняли нову позицію. Лави 8-го полку відступали поволі й, дійшовши до придорожної канави, спинилися. Канава давала прикриття, але, як позиція, мала хиби: в бік ворога було поле покрите високим житом, що маскувало червоних, а в тилу — цілина, майже на кілометр, унеможливлювала якенебудь укриття-маскування. Наколи б Чорноморці не витримали на цій позиції, то під час відступу понесли б великі втрати.
Комдив підтримував Чорноморців на дусі своєю присутністю на передовій лінії й не давав по собі пізнати, що його почала турбувати думка: як саме закінчиться нерівний бій?.. Полк. Шандрукові вислано наказ тримати полк на поготівлі, щоб, наколи зайде потреба, допомогти Чорноморцям.
Нараз у житі, на віддалі 80-100 кроків, піднялася лава червоноармійців і з криком кинулася в атаку, але рушничний і кулеметний вогонь Чорноморців прикував їх до землі. Ні одна, ні друга сторона не квапилася до рукопашного бою, але стрілянина раптом ущухла. Закінчення бою сталося несподівано. На дорогу раптом вискочив здоровенний матрос, із великою червовою стрічкою на грудях, й червоним прапором у руках і з криком: "Товаріщі впєрьод! Б'єй гайдамаков! Ура-а-а!" — кинувся вперед на Чорноморців. "Ура-а-а!" — підхопили червоиоармійці й піднялись у житі на цілий зріст.
У цей мент, один із старшин Чорноморців, піднявшись, прицілився й двома стрілами поклав трупом очайдушиого прапороносця. Зараз же полк. Царенко подав команду: "Вперед! Слава!" Як один зірвалися Чорноморці й кинулися на ворога. Червоні не витримали рукопашного бою й почали панічно тікати. Переслідуючи відступаючих, Чорноморці, на плечах ворога, знову зайняли Комаргород. Так скінчився цей нерівний бій, що в ньому Чорноморці виявили максімум витривалости, жертовности й героїзму.
Полонені зізнали, що наступав полк 45-ої дивізії та новоприбулий "ударний батальйон" імені Троцького, що складався з добірних комуністів. Ці "ударники", серед яких було чимало жидів, билися дуже вперто й тільки невелика їх кількість трапила до полону. Бій мав запеклий характер з обох боків. Чорноморський полк переміг, але цю перемогу оплатив дуже великими втратами.
Нам було ясно, що червоне командування буде боронити Вапнярський вузол за всяку ціну. Це зобов'язувало вас уникати удару ворога в чоло, бо це коштувало б нам дуже дорого. Наші втрати були б поважні і невеликі наші сили були б виснажені, а сподіватися якогобудь підсилення від штабу армії було годі. Перед Комдивом 3-ої постало тяжко завдання розбити ворожу Вапнярську групу з найменшими людськими й матеріальними втратами.
Розділ XXIV
Загальна ситуація. На фронті 3-ої дивізії ворог зміцнює свої сили. Наступ 7-го Синього полку вздовж залізниці. Активність 9-го Стрілецького полку. Облудні гасла московських большевиків. Повстанський рух в Україні. Позитивні й негативні повстанські отамани. Отаманія
Безпосереднього зв'язку зі штабом армії 3-тя дивізія все ще не мала, але нам уже було відомо, що Нова Ушиця вільна від ворога та що Проскурівська наша група тримається в районі м. Ярмолинці. Група от. Тютюника і 2-га дивізія от. Божка є, ніби, в районі м. Бар — м. Ялтушків. Рквнож дійшли до нас чутки, що Галицька армія частинно перейшла на східній берег р. Збруча. Взагалі, на підставі тих відомостей, що надійшли до штабу дивізії, було видно, що становище армії УНР не було аж таке безнадійне, як це здавалося, але все ж таки досить тяжке. ІЦождо 3-ої дивізії, то її становище не покращало, бо вона мусіла й надалі виконувати своє тяжке завдання, поклвдаючись лише на свої власні, втратами в боях зменшені сили.
Після переможного, але з болючими для нас втратами, бою Чорноморського полку за м. Комаргород, Комдив 3 рішив бити Вапнярську групу червоних комбінованими ударами, вживаючи обхідних маневрів і, по можливості, уникати чолової атаки, як головного удару. Перший удар, у праве крило ворогя, мав нанести 7-ий Синій полк. Для викошання цього завдяния Комдив наказав полковникові Вишнівському наступати своїм полком на станцію Юрківка і далі на станцію Вапнярка, весь час увздовж залізниці; 9-му Стрілецькому — зайняти позицію Синього полку й прикривати дивізію з баку Жмеринки; 8-му Чорноморському — залишити м. Комаргород і зайняти позицію вздовж р. Русява, з головним пунктом опору в м. Томашпіль.