488 Purkayastha, Negotiating Ethnicity, p. 97.
489 Ibid., pp. 97–98.
490 Purkayastha, Negotiating Ethnicity, pp. 89, 91–7; див. також Gupta, “Hidden in Plain Sight” (зазначено, що американці індійського походження часто позиціонують свою культуру як таку, що «запозичила “найкраще з обох світів”, поєднавши американську наполегливість, рішучість та впевненість у своїх силах із індійською етикою, релігійними віруваннями та сімейними цінностями»).
491 Опитування, проведене Pew у 2012 році, виявило, що 21% американців китайського походження, 20% американців корейського походження, 19% американців філіппінського походження, 18% американців індійського походження, 14% американців в’єтнамського походження і 9% американців японського походження «особисто зазнали расової дискримінації». Pew Research Center, The Rise of Asian Americans (Washington, D.C.: Pew Research Center, April 4, 2013) (updated edition), p. 114.
492 Wesley Yang, “Paper Tigers”,New York Magazine, May 8, 2011.
493 Nancy Wang Yuen, “Performing Race, Negotiating Identity: Asian American Professional Actors in Hollywood”, in Jennifer Lee and Min Zhou eds., Asian American Youth: Culture, Identity and Ethnicity (New York and London: Routledge, 2004), pp. 251, 256.
494 Wesley Yang, “Paper Tigers”,New York Magazine, May 8, 2011 (цитата професора права Колумбійського університету Тіма У). Щодо бурхливої реакції чоловіків-американців азійського походження на Джеремі Ліня, див., наприклад, Deanna Fei, “The Real Lesson of Linsanity”, Hu. ngton Post, Feb. 16, 2012, http://www.hu. ngtonpost.com/deanna-fei/jeremy-lin-asian-americans_b_1281916.html; Adrian Pei, “Jeremy Lin Asian and American Male Sexuality”, Next Gener.Asian Church, Feb. 9, 2012, http://nextgenerasianchurch. com/2012/02/09/jeremylin-asian-american-male-sexuality.
495 Yang, “Paper Tigers”.
496 Див. Li, Cultural Foundations of Learning, pp. 214–16; Desiree Baolian Qin, Niobe Way, and Meenal Rana, “‘The Model Minority’ and Their Discontent: Examining Peer Discrimination and Harassment of Chinese American Immigrant Youth” in Hirokazu Yoshikawa & Niobe Way eds., Beyond the Family: Contexts of Immigrant Children’s Development, vol. 121 (2008), pp. 27, 29–36.
497 Alexis Chiu and Cynthia Wang, “Master Strategist Yul Kwon Wins Survivor”, People, December 18, 2006; “Yul Kwon, From Bullying Target to Reality TV Star”, NPR, May 15, 2012, http://www.npr.org/2012/05/16/152775069/yul-kwon-frombullying-target-to-reality-tv-star.
498 “Opinion: Red Chair Interview: Why Yul Kwon Ditched Law for TV”, CNN in America, Nov. 16, 2011, режим доступу: http://inamerica.blogs.cnn.com/2011/11/16/ red-chair-interview-yul-kwon/.
499 Dennis Prager, “Explaining Jews, Part III: A Very Insecure People”, Townhall Magazine, Feb. 21, 2006, режим доступу: http://townhall.com/columnists/dennisprager/2006/02/21/explaining_jews,_part_iii_a_very_insecure_people/page/full.
500 Daniel Smith, “Do the Jews Own Anxiety?” New York Times, Opinionator, May 26, 2012.
501 Древні єгиптяни взяли євреїв у рабство (якщо вірити Біблії) і вбили їхніх новонароджених синів. Імператор Адріан вигнав євреїв з Єрусалима; у 1290 році євреїв вигнали з Англії, у 1306, 1322 і 1394 їх виганяли з Франції. Німецьких євреїв винищували у 1298, 1336–1338 і 1348 роках. З Іспанії їх вигнали у 1492 році. Папа Пій V вигнав їх із Папської держави у 1569 році. Понад 50000 євреїв було вбито у Польщі у 1648–1654 роках. І все це сталося до злету сучасного антисемітизму. Chua,Day of Empire, pp. 38, 130, 138; J. H. Elliott, Imperial Spain, 1469–1716 (London: Edward Arnold, 1963), p. 98.
502 Daniel L. Medin, Three Sons: Franz Kafka and the Fiction of J. M. Coetzee, Philip Roth, and W. G. Sebald (Evanston, IL: Northwestern University Press, 2010), p. 22. У подібній тональності Генрі Кіссінджер колись зауважив: «Якщо ви єврей і живете під владою нацистів, […] цей досвід не з таких, що посилюють впевненість у собі». Однак загроженість Кіссінджера (принаймні, якщо вірити одному з його біографів) живила його цілі: «Впевненість, що співіснувала із загроженостями, марнославство і вразливість, пиха і жага визнання — всі ці складні поєднання, нашаровані в особистості Кіссінджера замолоду, збереглися на все життя». Walter Isaacson, Kissinger: A Biography (New York: Simon & Schuster, 1992), p. 56.
503 Joyce Antler, You Never Call! You Never Write! A History of the Jewish Mother (New York: Oxford University Press 2007), p. 1, 135 (цитата з An Evening with Mike Nichols and Elaine May, original cast recording, Polygram Records, 1960).
504 Paul Mazursky, in Abigail Pogrebin, Stars of David: Prominent Jews Talk About Being Jewish (New York: Broadway Books, 2005), pp. 79–80, процитовано у Antler,You Never Call!, p. 5.
505 Martha A. Ravits, “The Jewish Mother: Comedy and Controversy in American Popular Culture”, in Harold Bloom ed., Philip Roth’s Portnoy’s Complaint (Philadelphia: Chelsea House, 2004), p. 163; Antler,You Never Write!, p. 145. Для тих, хто не читав «Недугу Портного»: Софі Портной — це матір головного героя Александра Портного, «і головне: вона прибирає після служниці і повсякчас переймається тим, хто приходить до Алекса і йде від нього; вона живе для того, щоб захищати його від гоїв та чоловічої зрілості». Christopher Lehmann-Haupt, “A Portrait of the Artist as a Young Jew”, New York Times, Feb. 18, 1969.
506 Див. Robert Warshow, “Poet of the Jewish Middle Class”, Commentary, May 1946, p. 20, цит. у Alexander Bloom,Prodigal Sons: The New York Intellectuals & Their World (New York and Oxford: Oxford University Press, 1996), p. 19.
507 Bloom, Prodigal Sons, p. 18. 508 Isaac Rosenfeld, Passage from Home (New York: Dial Press 1946), p. 7. 509 Philip Roth, Portnoy’s Complaint (New York: Vintage Books, 1994), p. 119. 510 Marco Rubio, An American Son: A Memoir (New York: Penguin Sentinel, 2012), p. 100; запис промови Марко Рубіо, виголошеної на з’їзді Республіканської партії 30 серпня 2012 року, режим доступу: http://www.politico.com/news/ stories/0812/80493.html.
511 Ruben G. Rumbaut, “Children of Immigrants and Their Achievement: The Role of Family, Acculturation, Social Class, Gender, Ethnicity, and School Contexts”, p. 1, http://www.hks.harvard.edu/inequality/Seminar/Papers/Rumbaut2.pdf.