Усі знають, що сучасна Америка не надто захоплюється суворим вихованням і контролем імпульсів, принаймні порівняно з традиційними суспільствами. До цього ми також повернемося, однак основна ідея в тому, що сучасна американська культура транслює потужний заклик — жити тут-і-зараз. Загалом американці люблять отримувати що хочуть — і то негайно.
Не секрет, що успішні люди зазвичай живуть не так — натомість вони часто мають зиск із тих, хто так живе. Керівники американських корпорацій швидкого харчування відомі тим, що старанно уникають власної продукції659. Американські медіа до певної міри відкрито визнають і хвалять цінність контролю імпульсів. Інтерв’ю із зірками спорту часто наголошують на їхній етиці роботи і стійкості. Два найпопулярніші нові телесеріали — The Wire («Прослушка») (у Гарварді йому присвячено окремий курс)660 і Breaking Bad («Пуститися берега», здобув сім премій «Еммі»). Дія першого відбувається у Балтиморі, другого в Альбукерке. В обох серіалах йдеться про наркотики і залежність, і наскрізною темою є те, що найуспішніші авторитети, які заробляють мільйони, «не вживають». Обидва серіали наголошують на дисципліні, самоконтролі й витримці, притаманних наркобаронам та їхнім найкращим працівникам — і вони разюче контрастують зі своїми слабодухими клієнтами, які живуть від дози до дози661.
Однак реалії американської культури гостро суперечать традиційному вихованню із сильною дисципліною й іншими елементами контролю імпульсів, притаманними успішним групам, і це ще раз підкреслює й пояснює той факт, що найуспішніші американські групи схильні бути культурними аутсайдерами. Успіх у сучасній Америці часто приходить до груп, які опираються домінантній американській культурі.
Отже, контроль імпульсів — ще один аспект, в якому успішні американські групи не слухають флейту щуролова. Америка полюбляє говорити американцям таке: усі рівні, любіть себе, живіть тут-і-зараз. А тим часом успішні групи в Америці заявляють своїм членам дещо інше: ви здатні на величезні досягнення, бо належите до особливої групи, але особисто ти не дотягуєш до цього рівня, тому маєш контролювати себе, опиратися спокусам і самостверджуватися.
Розділ шостий. Зворотний бік трьох сил
Розглянувши всі елементи Трьох сил та їхню вибухову взаємодію, побачивши, як вони працюють для найуспішніших груп Америки, ми переходимо до критично важливого питання: Три сили — це благословення чи прокляття? Чи людина має прагнути відтворювати їх у своєму житті й родині, а чи уникати?
За Три сили завжди доводиться платити. Вони приносять із собою певні характерні психологічні патології, які ми детально розглянемо в цьому розділі. На запитання, чи варті вони такої ціни, ми можемо дати просту відповідь, яка не буде неправильною: Три сили дуже ефективні, коли йдеться про надання людям можливості досягнути суспільно прийнятного успіху. Тож усе залежить від того, наскільки важливим є для вас суспільно прийнятний успіх. Для декого — наприклад, бідних іммігрантів чи батьків із гетто, що намагаються дати дітям можливості, яких самі не мали — він, поза сумнівом, дуже значущий. Справді-бо, дискусії про вартісність суспільно прийнятного успіху — це розкіш, якої багато хто не може собі дозволити.
Проте існує складніша відповідь, яка містить глибшу правду. До Трьох сил варто прагнути саме заради того, щоб вирватися з них. Завдяки їхній жорсткості люди можуть потрапити туди, де будуть здатні писати власні сценарії — суспільно прийнятні чи ні, досягаючи успіху, хоч би як вони його для себе визначали — за умови, що на цьому етапі спроможуться відкинути обмеження Трьох сил. Інакше кажучи, Три сили — наче парадоксальна драбина Вітґенштайна: щойно ви нею піднялися, маєте її відштовхнути662.
Наприкінці розділу ми повернемося до цього складнішого аспекту історії, а наразі поговоримо про найочевидніші патології Трьох сил.
Культури Трьох сил сприймають дитинство геть не так, як одержима молодістю Америка. Їхній підхід глибоко суперечить ідеалам сучасних США щодо того, для чого потрібне дитинство і яким воно має бути.
Уславлення юності, мабуть, притаманне Америці від самого початку її історії. Це частина контрасту між «Старим» і «Новим» світами. («Молодість Америки — її найстаріша традиція, що зберігається вже триста років», — саркастично зауважив Оскар Уайлд663 ).Однак з 1960-х років американська одержимість тим, щоб бути або здаватися молодим разом зі зневагою до тих, хто є або здається старим, посилилася, і цифрова революція прискорила цю тенденцію. У США панує культура молодості, в якій молодість репрезентує свободу, творчість, задоволення, щастя, а вік — протилежність до кожного з цих понять664.