Вона не давала йому спокою, примушуючи займатися — типовий сценарій для Норд-вест-сайду в Чикаґо приблизно у 1927 році. […] Раз на тиждень Беллоу брав скрипку, сідав на трамвай і здійснював тривалу поїздку до Будинку мистецтв на Саут-Мічиґан авеню. Там на нього чекали важкі уроки з Ґрішею Борушеком, огрядним похмурим біженцем з Одеси, який навчав своїх учнів, «хльоскаючи їх по сідницях смичком»715.
Обоє чоловіків бунтували проти сімейних очікувань. Рятуючись від того, що потім описуватиме як «задушливу ортодоксальність»716 свого дитинства, Беллоу не лишив родині іншого вибору окрім як звільнити його з сімейного вугільного підприємства, а далі почав писати оповідання і романи. Навіть коли їх публікували, гонорарів ледь вистачало на оплату помешкання, тому Беллоу змушений був просити грошей у братів717. Зневага, яку це викликало в родичів, лишилася надовго. Коли у 1954 він отримав Національну книжкову премію (за «Пригоди Оґі Марча»), його старший брат прокоментував: «Моє ім’я не потрапить до Енциклопедії “Британіка”, але я маю гроші, а він ні»718.
На превеликий сором свого батька, Лі записався на трирічний курс з мистецтв у Тайвані після того, як двічі невдало намагався скласти державні іспити на вступ до університету. Лі говорить: «Мене дуже мучило почуття провини за те, що я не пішов його шляхом»719.
Потім він поїхав до Америки і вивчав кіно у Нью-йоркському університеті, де вплинув на команду, яка працювала над фільмом свого однокурсника Спайка Лі720. Після завершення навчання він «пережив шість років пекучої безнадійної непевності». Він надіслав один зі своїх сценаріїв у понад тридцять продюсерських компаній, і жодна з них його не прийняла. Коли китайські родичі його дружини запропонували гроші, щоб той міг відкрити ресторан (вона відмовилася), Лі був майже готовий покинути кіно721.
Беллоу і Лі — мало не хрестоматійні персонажі Трьох сил. Друг Беллоу, який спілкувався з ним у 1940-х роках, згадує про його «задавнене відчуття образи»722. Син Беллоу Ґреґ пише про «загроженість» свого батька і про те, як він «кинув виклик американському літературному істеблішменту, уособленому Ернестом Гемінґвеєм»723. Крім того, Беллоу був відомий своєю «дисципліною»724. Лі також говорив про «загроженість» у своїй родині. Він згадує, що «був найстаршим сином, атому почувався так, наче весь тягар лежить на моїх плечах»725. Потреба Лі утвердитися дала йому змогу вистояти впродовж років невдач і відмов, які напевно загнали би більшість людей у глухий кут.
Обоє чоловіків, звісно, здійснили прорив — як з огляду на зміст своїх досягнень, так і в контексті співвідношення цих досягнень до їхньої етнічної ідентичності. Ще 1957 року, задовго до отримання Беллоу Пулітцерівської та Нобелівської премій, впливовий літературний критик Леслі Фідлер називав його «першим єврейським письменником, який посів центральне місце в американській літературі»726. З-поміж інших успішних американських письменників також були євреї (написаний у гемінґвеївському стилі роман 1948 року Нормана Майлера «Оголені й мертві» шістдесят два тижні був бестселером New York Times727), однак Беллоу першим пробився до широкого кола читачів, «не відхиляючись від характерної творчої манери американських євреїв»728 і прочинивши двері для цілого покоління Ротів і Геллерів, які прийшли потім. Лі першим з азійців виграв «Оскара» за найкращу режисуру, і то не один, а два рази729, і в його фільмах запаморочливе розмаїття жанрів і тем, на яке менш авторитетні постаті просто не наважилися б.
Загалом і Беллоу, і Лі відштовхнули свою драбину — однак лише після того, як піднялися нею. Прищеплені їм змалечку Три сили розвинулися у дивне поєднання загроженості, невтомного драйву і дисципліни, а також невичерпної потреби утвердитися. З такого погляду ці люди ніколи цілком не відмовлялися від Трьох сил. Навпаки вони досягли вершин у своїй професії лише завдяки рисам, якими їх наділили Три сили. Однак обоє чоловіків з цими рисами змогли кинути виклик обмеженням, які накладав той спосіб життя і той тип успіху, якого від них очікували. Три сили дали їм можливість подолати ці обмеження і написати власні оригінальні сценарії.