Америка — також один із головних героїв у цих історіях. Саме Америка вивільнила креативність обох чоловіків і стимулювала їхнє творення себе. Беллоу та Лі були іммігрантами і стали зрештою, натуралізованими громадянами Сполучених Штатів. Однак важливо зазначити, що обоє почувалися подвійними аутсайдерами — спочатку у власній родині, а потім у США. «Я ніколи не почувався своїм у власній родині, — згадував колись Беллоу. — Завжди був осторонь»730. І нехай його головні герої-євреї проголошували свою приналежність до американців («Я американець, народився у Чикаґо», — перші слова Оґі Марча), однак Беллоу внаслідок свого єврейського походження описував себе як вічного «метека»731 — аутсайдера або «резидента-чужинця» в Америці. Подібне говорив і Лі: «Я перекотиполе й аутсайдер. Нема жодного середовища, до якого я належав би повністю. Кожен мій фільм — таємний сховок, місце, яке я не розумію цілком, але сприймаю як найближче для себе»732.
Виховані в культурах Трьох сил люди посідають дивне місце. На них тиснуть одночасно вимоги рідної культури і принади американської свободи. Балансуючи на межі двох світів, вони не належать повністю до жодного з них. Ця межова позиція має власну ціну і власні психологічні випробування, однак, можливо, це середовище із найбільшим потенціалом свободи та креативної продуктивності.
Ознака цього потенціалу свободи — потужний спротив стереотипам «зразкової меншини», дуже поширений серед молодих американців азійського походження. Багато хто з азійських студентів у США спеціалізується на гуманітарних дисциплінах і не хоче навіть чути про математику чи класичну музику733. Багато хто знаходить рольові моделі з-поміж шалено популярних американських зірок американського походження, які пішли проти стереотипів, як-от Джон Чо і Кал Пенн (відомі також як «Гаролд і Кумар»), Мінді Калін (зсеріалів «Офіс» і «Проект Мінді»), зірка YouTube Фредді Вон, комік Азіз Ансарі, баскетболіст Джеремі Лінь, а також Джейсон У — дизайнер одягу для знаменитостей, який створив сукню для Мішель Обами до церемонії інаугурацї734.
Інші цікавляться кар’єрою у громадському та державному секторі, і це також незвично у контексті Трьох сил. Можливо, батьків-іммігрантів лякає перспектива, що їхні діти підуть на порівняно низькооплачувані роботи у державних або неприбуткових організаціях — для них тут немає ані престижу, ані фінансової безпеки. Крім того, велику роль, особливо для молоді, відіграє сильне заохочення працювати на благо Америки і на суспільних засадах. Та іммігрантські спільноти можуть зрештою, почати пишатися своїми представниками, які відмовляються від багатства і натомість працюють на благо суспільства. Коли Пріт Бхарара, Федеральний прокурор США у Південному окрузі Нью-Йорка (перший Федеральний прокурор азійського походження) став відомим завдяки розслідуванням корупції на вищих щаблях Уолл-стрит, наприклад скандалу, пов’язаного з інсайдерською торгівлею у хедж-фонді Galleon Group, його вітали в індійській спільноті в Америці (атакож в Індії)735.
Проте цей самий скандал навколо Galleon Group приніс індійській спільноті в Америці ще жах і сором. Один із підсудних, якого Федеральний прокурор Бхарара знищив під час цієї справи, колишній генеральний директор McKinsey Раджат Ґупта, теж американець індійського походження. Це підводить нас до останньої патології Трьох сил — патології драйву736.
Прагнення Трьох сил за своєю природою непогамовані — вбудованого обмеження немає. Хоч би яку арену ви обрали, майже завжди існує хтось вищий за вас, і навіть якщо ви змогли піднятися на самісіньку вершину, страх втратити цю позицію штовхатиме вас далі. Зрештою, Три сили можуть зробити людину жертвою ненаситних амбіцій і жадоби. У найгіршому прояві прагнення піднятися може стати відчайдушною манією, якій байдуже до законів, етики або шкоди, завданої іншим. Ґупта і Берні Мейдофф — лише два приклади із сотень, які ілюструють цю хворобу Трьох сил.
Людям такі випадки часто здаються загадковими. Багато хто не розумів, навіщо Ґупта, статки якого і так уже оцінювали у понад 80 мільйонів доларів737, який побував на офіційному прийомі в Білому домі, якого дуже шанували в його спільноті, вдався до нелегальних оборудок заради прибутків, щодо яких навіть нині немає певності. Під час винесення вироку суддя сказав: «Суд може без перебільшень сказати, що йому ніколи ще не траплявся обвинувачуваний, чия попередня історія життя свідчила б про таку безмежну відданість не лише людству загалом, а й окремим особам у часи, коли вони потребували допомоги». Однак дехто, можливо, не здатен опиратися потребі дедалі більшого визнання, нескінченній затаєній образі й прагненню щось довести світові, піднімаючись дедалі вище738.