Дядько Тобі ніколи не намагався захищатися проти цих кепкувань, інакше, як подвоєною старанністю в смалінні своєї люльки; одного дня ввечері після вечері він напустив стільки густого диму в кімнаті, що батько мій, трохи схильний до сухот, задихнувся в жорстокому нападу кашлю. Дядько Тобі негайно схопився, не відчуваючи болю в паху, – і з превеликим співчуттям став біля стільця брата, однією рукою б’ючи його по спині, а іншою підтримуючи йому голову і час від часу витираючи йому очі чистою батистовою хусткою, яку він тут же дістав із кишені. – Дбайливість і співчуття дядька Тобі при наданні цих маленьких послуг – були як ніж у серце моєму батьку, він присоромився щойно завданого братові засмучення. – Нехай таран, катапульта або яке-небудь інше знаряддя виб’ють мені мозок, – сказав батько сам собі, – якщо я ще раз ображу цю достойну людину!
Розділ XXV
Виявилося, що полагодити підйомний міст неможливо, і Трім дістав наказ негайно приступити до спорудження нового моста – але вже за іншою моделлю: річ у тому, що якраз у той час розкрилися підступи кардинала Альбероні й дядько Тобі, справедливо передбачаючи неминучість виникнення війни між Іспанією та Імперією і вірогідність перенесення операцій майбутньої кампанії в Неаполь або в Сицилію, – вирішив зупинити вибір на італійському мосту – (дядько Тобі, до речі сказати, був недалекий від істини у своїх припущеннях) – але батько, який був незрівнянно майстернішим політиком і настільки ж перевершував дядька Тобі у справах державних, наскільки дядько Тобі був вищий за нього на полях битв, – переконав брата, що коли іспанський король і імператор вчепляться один одному у волосся, то Англія, Франція і Голландія з огляду на раніше взяті зобов’язання теж змушені будуть узяти участь у бійці; – а в такому разі, – говорив він, – воюючі сторони, братику Тобі, – це так само вірно, як те, що ми з вами живі, – знову кинуться врізнобіч на колишню арену боротьби, у Фландрію; – тоді що ви робитимете з вашим італійським мостом?
– Тоді ми його доробимо за старою моделлю, – вигукнув дядько Тобі.
Коли капрал Трім уже наполовину закінчив міст у цьому стилі – дядько Тобі виявив у нім один істотний недолік, про який ніколи раніше серйозно не думав. Міст цей підвішений був з обох боків на завісах і розчинявся посередині, так що одна його половина відводилася по один бік рову, а друга – по інший. Вигода тут полягала в тому, що вага моста розділялася на дві рівні частини, і дядько Тобі міг, таким чином, піднімати його і опускати кінцем своєї милиці однією рукою, а при слабкості його гарнізону це було все, на що він міг розраховувати, – але були також неусувні незручності; – адже при такій будові, – говорив дядько, – я залишаю половину мого моста у владі ворога – яка ж мені тоді користь, скажіть на милість, від другої його частини?
Найпростішими ліками проти цього було б, звичайно, зміцнити міст на завісах тільки з одного кінця, так, аби він піднімався ввесь одразу і стирчав, як стовп, – але це було відкинуто з вищезгаданої причини.
Цілий тиждень потім дядько схилявся до думки побудувати такий міст, який рухався б горизонтально, так аби, відтягуючи його назад, перешкоджати переправі, а штовхаючи вперед, її відновлювати, – три знамениті такі мости ваші милості, можливо, бачили в Шпеєрі, перш ніж їх було зруйновано, – і один в Брейзаху, який, коли не помиляюсь, існує і понині; – але оскільки батько мій із великою наполегливістю радив дядькові Тобі не мати ніякої справи з поворотними мостами – і дядько, крім того, передбачав, що такий міст тільки увічнить пам’ять про пригоду капрала, – то він змінив рішення на користь моста, винайденого маркізом де Лопіталем, який так докладно і науково описаний Бернуллі-молодшим,[166] як ваші милості можуть переконатися, зазирнувши в Act. Erud. Lіpsі an. 1695, – такі мости утримуються в стійкій рівновазі свинцевим вантажем, який їх охороняє не гірше за двох вартових, якщо міст виведений у формі кривої лінії, що якомога більше наближається до циклоїди. Дядько Тобі розумів природу параболи не гірше за інших в Англії – але він не був таким же знавцем циклоїди; – він, щоправда, говорив про неї щодня, – міст уперед не рухався. – Ми розпитаємо кого-небудь про неї, – сказав дядько Тобі Тріму.
Розділ XXVІ
Коли увійшов Трім і сказав батькові, що лікар Слоп зайнятий на кухні виготовленням моста, – дядько Тобі – в мозку якого історія з ботфортами викликала цілу низку військових уявлень – негайно забрав собі в голову, що лікар Слоп майструє модель моста маркіза де Лопіталя. – Це дуже люб’язно з його боку, – сказав дядько Тобі, – передай, будь ласка, моє шанування лікареві Слопу, Тріме, і скажи, що я сердечно йому дякую.