Чим більше підвищувався рівень культури, тим слабшало прагнення до грубого щастя власності, до жадібного кількісного збільшення владання, яке швидко притуплялося і лишало темну невдоволеність.
Ми навчаємо вас значно більшому щастю відмовлення, щастю допомоги іншому, справжньої радості праці, що запалює душу. Ми дошдаагали вам позбутися влада дрібних прагнень та дрібних речей і перенести свої радощі й прикрощі у вищу галузь – творчість.
Піклування про фізичне виховання, чисте, правильне життя десятків поколінь врятувало вас від третього страшного ворога людської психіки – байдужості: порожньої і лінивої душі. Заряджені енергією, з урівноваженою, здоровою психікою, в якій через природні співвідношення емоцій більше доброти, ніж зла, ви вступаєте в світ на роботу. Чим кращими будете ви, тим кращим і вищим буде все суспільство, бо тут взаємна залежність. Ви створите високе духовне середовище як складові частинки суспільства, і воно піднесе вас самих. Суспільне середовище – найважливіший фактор для виховання й навчання людини. Нині людина виховується і вчиться все життя, суспільство розвивається швидко.
Евда Наль на хвильку замовкла, пригладила волосся тим самим жестом, що й Реа, яка сиділа, не зводячи з неї очей, а потім знов заговорила:
– Колись люди називали мріями прагнення пізнати дійсність світу. Ви мріятимете все життя і будете задоволені в пізнанні, в русі, в боротьбі й праці. Не звертайте уваги на спади після зльотів душі, бо це такі ж закономірні повороти спіралі руху, як і в усій іншій матерії. Дійсність свободи сувора, але ви підготовлені до неї дисципліною вашого виховання й навчання. Тому вам, людям, які усвідомлюють відповідальність, дозволені всі ті зміни діяльності, що складають особисте щастя. Мрії про тиху бездіяльність раю не виправдались історією, бо вони суперечать природі людиниборця. Були й лишилися свої труднощі для кожної епохи, але для всього людства стало щастям неухильне й швидке сходження на все більшу висоту знання і почуттів, науки і мистецтва.
Евда Наль закінчила лекцію і спустилася вниз, до передніх сидінь, де її привітала Веда Конг, як Чару на святі. І всі присутні підвелися, повторюючи цей жест, ніби висловлюючи захоплення небаченим мистецтвом.
РОЗДІЛ X. ТІБЕТСЬКИЙ ДОСЛІД
Установка Кора Юлла була на вершині плоскої гори, всього за кілометр від Тібетської обсерваторії Ради Зореплавання. На висоті чотирьох тисяч метрів не росли ні дерева, ні кущі, крім привезених з Марса чорнуватозелених безлистих дерев з загнутими всередину, до верхівки, гілками. Світложовта трава хилилась під вітром у долині, а ці наділені залізною пружністю пришельці з чужого світу стояли зовсім непорушно. По укосах гірських схилів текли кам’яні річки з шматків розсипаних скель. Поля, плями і смуги снігу сяяли особливою білістю, якої набирає чистий гірський сніг під мерехтливим небом.
За рештками стін із тріщинуватого діориту – руїнами монастиря, з дивовижною зухвалістю збудованого на такій висоті, здіймалася стальна трубчаста вежа, що підтримувала дві ажурні дуги. На них, відкрита в небо похилою параболою, сяяла величезна спіраль з берилієвої бронзи, усіяна блискучими білими цятками ренієвих контактів[55]. До першої спіралі щільно прилягала друга, звернена відкритим боком до ґрунту, прикриваючи вісім великих конусів із зеленуватого боразонового сплаву. Сюди йшли відгалуження труб шестиметрового перерізу, які підводили енергію. Долину перетинали стовпи з направляючими кільцями – тимчасове відведення од магістралі обсерваторії, яка приймала під час передачі енергію всіх станцій планети. Рен Боз, чухаючи кошлату голову, задоволено оглядав зміни в колишній установці. Споруду було зібрано силами добровольців за неймовірно короткий строк. Найважчим виявилося будівництво глибоких відкритих траншей, вирізаних у неподатливому камінні гори без доставки сюди великих гірських машин, але тепер і це минулося. Добровольці, природно, сподіваючись у нагороду побачити великий дослід, пішли далі від установки і уподобали для своїх наметів пологий схил гори на північ од будинку обсерваторії.
Мвен Мас, у чиїх руках перебували всі зв’язки космосу, сидів на холодному камені навпроти фізика і, трохи щулячись, розповідав про новини Кільця. Супутник 57 останнім часом використовувався для підтримання зв’язку з зорельотами та планетольотами і не працював для Кільця.