Вихід роману «Маєш і не маєш» ознаменував не тільки кінець кризового періоду в творчості Хемінгуея, а й показав, що у світосприйманні письменника відбулися докорінні зміни. Замість трагічної самозаглибленості героя, який відкидає вовчі закони суспільства і будь-що намагається зберегти внутрішні моральні цінності, з'являється активна позиція учасника подій, діяльного члена людської спільності. Це особливо відчутним стає в наступні роки — в іспанську епопею письменника.
П'ЯТА КОЛОНА
У липні 1936 року в Іспанії почалася громадянська війна: фашистські генерали підняли військовий заколот проти законного республіканського уряду, в який входили і комуністи. В січні 1937 року Хемінгуей підписує угоду з генеральним директором Північноамериканського газетного агентства і в лютому як військовий кореспондент американських газет відпливає в Париж, а звідти вилітає в Барселону.
Хемінгуей так пояснював мотиви поїздки; «Я бачив, як народжувалась Республіка. Я був у Іспанії, коли король Альфонс утік, і при мені народ створював свою Конституцію. Це була остання за часом Республіка, що народилася в Європі, і я вірив у неї. Я гадаю, що республіканці могли перемогти в цій війні, і в Іспанії була б тепер справжня Республіка…» Але, як ми знаємо, у 1939 р. Республіку було потоплено в крові народу іспанськими фашистами і їхніми поплічниками з Німеччини та Італії.
За роки громадянської війни Хемінгуей чотири рази приїжджав до Іспанії, бував на фронтах, під артилерійським обстрілом жив у Мадріді, брав участь у боях разом з іспанцями й з бійцями Інтернаціональних бригад. Писав із Іспанії нариси, кореспонденції. Разом з режисером Йорісом Івенсом та оператором Джоном Ферно знімав фільм «Іспанська земля».
Іще влітку 1936 року Хемінгуей задумав п'єсу, оскільки драматичний твір здавався йому найбільш відповідним жанром, щоб викласти свої роздуми про іспанські події. Навесні 1938 року він продовжував іще роботу над нею в Кі-Уесті, під час одного з своїх приїздів у Штати, потім улітку клопотався про її постановку.
У передмові до збірки «П'ята колона» і перші сорок дев'ять оповідань» (1938), де п'єсу було надруковано, Хемінгуей писав: «Цю п'єсу написано восени 1936-го і на початку 1937 року, коли ми чекали наступу…
Щодня нас обстрілювали гармати, встановлені за Леганес і на схилах гори Гарабітас, і, поки я писав свою п'єсу, в готель «Флоріда», де ми жили, влучило понад тридцять снарядів…
Назву п'єси взято із заяви фашистських заколотників, зробленої восени 1936 року, про те, що, крім чотирьох колон, котрі наступають на Мадрід, вони мають п'яту колону, яка перебуває у самому місті і готова атакувати його захисників з тилу…
Це просто п'єса про роботу контррозвідки в Мадріді. Хиби її пояснюються тим, що п'єсу написано під час війни, а якщо в ній є мораль, то вона полягає в тому, що в людей, які працюють в подібних органах, лишається мало часу для особистого життя».
Мораль цієї п'єси можна було б визначити ширше. Перш за все, це антифашистський твір, в якому йдеться про суперечність між почуттям обов'язку, згідно
з яким чесна людина повинна боротися за справедливість, і її особистими почуттями, коханням до жінки, прагненням спокою.
ОПОВІДАННЯ
ПРО ГРОМАДЯНСЬКУ ВІЙНУ В ІСПАНІЇ
Повернувшись з Іспанії, Хемінгуей заявив: «Зараз мені треба писати. Поки триває війна, весь Час думаєш, що тебе, може, вб'ють, і ні про що не турбуєшся. Та' ось мене не вбили, і, отже, треба працювати… Жити набагато важче і складніше, ніж померти, і писати так само важко, як і завжди… В оповіданнях про війну я намагаюсь показати всі сторони її, підходячи до неї чесно і неквапливо й досліджуючи її з усіх поглядів. Тому не вважайте, що якесь оповідання цілком передає мій погляд, усе це значно складніше. Ми знаємо, що війна — це зло. Проте іноді необхідно боротися. Та все одно війна — зло, і кожний, хто б заперечував це, — брехун. Але дуже складно і важко писати про неї правдиво…»
старий коло МОСТУ
В березні 1938 року, коли фашисти прорвали фронт на Ебро, Хемінгуей був в Іспанії і став свідком страждань біженців, які залишали Каталонію разом з військами республіканців. Один з епізодів цієї сумної епопеї і описано в новелі «Старий коло мосту», яку в квітні 1938 року було передано телеграфом із Барселони, а 12 травня цього ж року надруковано в журналі «Кен». У тому ж році оповідання вийшло в збірці «П'ята колона» і перші сорок дев'ять оповідань».
ВИКАЗ
Оповідання має в своїй основі справжній випадок. Воно з'явилось в «Есквайрі» в листопаді 1938 року, коли сам письменник був ще в Європі.