Vaux W. S. Nineveh and Persepolis. — Lon., 1850.
Vavrousek B. Cirkevni pomatku na Podkarpatske Rusi. — Prh., 1929.
Verax H. Der Weltkrieg und das ukrainische Problem. — B., 1915.
Vernadsky G. Ancient Russia. — New Haven, 1946.
Vernadsky G. Bohdan — Hetman of Ukraine. — Lon., 1942.
Vernadsky G. Kievan Russia. — New Haven, 1948.
Vernadsky G. Political and Diplomatical History of Russia. — Boston, 1936.
Vernadsky G. The Mongols and Russia. — New Haven, 1953.
Vigenere, de Dlaise. La description du royaume de Pologne. — Par., 1573.
Villeneuve E. Album historique de la Tauride. — Par., 1853.
Vimina A. Historia delia guerre civili di Polonia. — Venice, 1671.
Vimina A. Relazione dell origine e dei costumi dei Cosacchi. — Venetia, 1890.
Voigt F. A. Unto Ceasar. — N.–Y., 1938.
Volkek J. Aesthetik des Tragischen. — Mun., 1923.
Volodymyrovhsch B. L’Ukraine sous l’occupation allemande. — Par., 1947.
Voltaire F. M. Histoire de Charles XII. — Ruan, 1731.
Vowles H. P. Ukraine and Its People. — Lon., 1939.
Vulliamy C. E. Crimea. — Lon., 1939.
Wasilewski L. Ukraina a sprawa ukrainska. — Krakow, 1912.
Watson R. Biblical and Theological Dictionary. — Lon., 1831.
Weber F. G. Das veranderte Russland. — Frankfurt, 1721.
Weisshis Godofiredus. De Cossacis. — Leip., 1684.
Weit F. Landwirtschaft und Agrarverfassung der Sud–Ukraine. — B., 1927.
Wells H. G. The Outline of History. — Lon., 1921.
Wertheimer F. Durch Ukraine und Krim. — Stuttgart, 1918.
Wheder–Bonnett J. W. Brest–Litowsk. — Lon., 1939.
White W. L. Report on the Russians. — N.–Y., 1945.
Wiesner J. Skythen und Kimmerien in der Weltgeschichte. — B., 1843.
Wild K. W. Intuition. — Cambridge, 1938.
Winckler H. The History of Babylonia and Assyria. — Lon., 1907.
Winter E. Byzanz und Rom im Kampf um die Ukraine. — Leip., 1942.
Wlasowsky I. Outline of the Histoiy of the Ukrainian Orthodox Church. — N.–Y., 1956.
Wolfe J. De vestigiis Ruthenorum in Transilvania, 1802.
Wolkonsky A. The Ukrainian Question. — R., 1920.
Wokmann L. Politische Anthropologie. — B., 1903.
Wood E. The Crimea in 1854 and 1894. — Lon., 1895.
Wood F. H. This Egyptian miracle. — Lon., 1939.
Woods F. A. Mental and Moral Heredity. — N.–Y., 1906.
Wooley C. L. The Sumerians. — Oxford, 1928.
Wright M. Getting Along with the People. — N.–Y., 1939.
Yakovliv A. The Treaty of B. Khmelnitsky with Moscow in 1654. — N.–Y., 1954.
Yakowliw A. Das deutsche Recht in der Ukraine. — Leip., 1942.
Yakymtchuk P. L’Ukrainien Droit International. — Luven, 1954.
Young C. Modem Man in Search of Soul. — N.–Y., 1937.
Young C. The Ukrainian Canadians. — Tor., 1931.
Young K. Social Psychology. — N.–Y., 1936.
Zach F. Galicien und die Bukowina. — Klagenfurt, 1917.
Zalozeckyj W. Das geistige Leben der Ukraine Vergangenheit und Gegenwart. — Abhandl. des ukr. wiss. Institut in Berlin. Bd. 2, 1929.
Zeman Z. B. (red.). Germany and the Revolution in Russia 1915–1918. (Documents of German Foreign Ministry). — Oxford, 1958.
Zuckermann S. Wirtschafts politisches aus der Ukraine. — B., 1918.
СИН УКРАЇНИ ПАВЛО ШТЕПА
Хоч кров батьків зросила батьківщину
І хоч не маю мами на чужині,
— Ношу я в серці матір Україну
Пишу, для кого, пощо — сам не знаю. Могута тим відає. Та нічого не приходить з нічого. І в тім випадку була не мала причина, чому добродійка муза, незважаючи на те, що моя дружина завжди мала двері замкнені, знайшла момент і продісталася до мене, коли я сидів при столі. Як я пізніше довідався, її до мене, на моє миле бажання, прислав покійний мученик за Україну св. п. Павло Штепа.
Познайомився я з ним у перші шістдесяті роки, коли його «Мафія» вже була написана і готова до випуску. Жодне видавництво не погодилося б на випуск такого твору, та й фінансовий стан не дозволяв на таку розкіш, а тому він роздобув циклостиль і матриці і все переписав на ті матриці. У той час проживав П. Штепа коло п’ятдесяти кілометрів на північ від Торонта, у містечку Брадфорд. Саме тоді я мав таку працю, що завжди роз’їздив далеко від Торонта, а тому не міг багато допомагати йому. Перебуваючи на півночі нашої провінції, а часто і в інших провінціях, я зустрічався з інж. Штепою не дуже часто. Та коли в шістдесятих роках я зачав учителювати, його мешкання на 2999 Jane st., ар 708, Downsview (Ontario) стало для мене другим домом.
Родився Павло Штепа 29 серпня 1897 року в селі Новодимитрівка на Кубані (Північний Кавказ) у родині священика. Середню освіту скінчив у Майкопі і в 1919 р. отримав документ зрілости помічника інженера у виробництві сільськогосподарської машинерії. Зараз по тому зголосився до війська служити при чорноморському флоті. Не без його активної участі кораблі чорноморського флоту піднесли українські прапори, і він воював проти білої та червоної навали, доки не довелося відступити в Польщу. З Польщі, як і багато українських старшин, продістався до Чехословаччини і у Подебрадах 1922 року вступив до Української Господарської Академії у Чехословацькій Республіці та закінчив її у 1926 році. Познайомився з проводом Української Військової Організації і став активним підпільником, а згодом і членом проводу ОУН.