МІСІС ЄЛВЕРТОН БАРРІ: Ганьба йому!
До приміщення вдирається юрма шльондр і голодранців.
ШЛЬОНДРИ Й ГОЛОДРАНЦІ (верещать): Хапай злодія! Слава Синій Бороді! Іцкові Мойші тричі слава!
ДРУГИЙ ДОЗОРЕЦЬ (дістає наручники): А ось і вони, рідні.
ЛЕДІ БЕЛЛІНГЕМ: Він писав мені різними начерками, лестив, називаючи Венерою в хутрі й запевняв, що ой як співчуває моєму лакею, який їздить на приступці карети, Балмерові, хоча водночас признавався, що заздрить його шапці-ушанці та смушевому кожуху, а ще й до того, що він має щастя бути так близько до моєї особи, стоячи позаду за моїм сидінням у моїй лівреї з гербами Беллінгемів, на чорному тлі золота оленяча голова. Він мало не з несамовитим захопленням вихваляв нижню половину мого тіла, мої огрядні литки у шовкових панчохах, натягнених по далі нікуди, і величав усі інші мої принади, котрі, як він сказав, сховані в коштовних мереживах, і він їх може тільки уявити. Він спонукав мене, запевняючи, що вважає це своєю життєвою місією, щоб я споганила своє подружнє ложе і вчинила з ним перелюбство якомога швидше, при першій же нагоді.
ЇЇ ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ МІСІС МЕРВІН ТОЛБОЙС (в амазонці й котелку, в ботфортах із шпорами, червоній камізельці, з мушкетерськими рукавицями, шлейф амазонки підібраний, мисливський канчук у руці, яким вона ляскає себе по халяві): І мене також. Він побачив мене у Фенікс-парку на грі в поло на матчі Вся Ірландія проти Решти Ірландії. Я знаю, очі мої яскрилися божественно, коли я бачила, як драгунський капітан Денні Залізна Рука робить переможний кидок на своєму улюбленому Кентаврі. Цей плебейський Дон Жуан стежив за мною, причаївшись за кебом, а потім прислав мені в подвійному конверті непристойну фотку, таку, що їх продають, коли стемніє, на паризьких бульварах, і вони є образливі для кожної леді. Вона й досі у мене. На ній напівгола сеньйорита, тендітна й приваблива (як він завзято запевняв мене, його власна дружина, що він сфотографував з натури) незаконно злягається з м’язистим тореро, напевно гольтіпакою. Він умовляв мене робити те саме, пуститися берега, блудодіяти з гарнізонними офіцерами. Він благав мене, щоб я закаляла його лист таким способом, який я аж ніяк не можу сказати, а також покарала його, чого він цілком заслуговує: сіла б на ньому верхи й періщила його щосили нагайкою.
ЛЕДІ БЕЛЛІНГЕМ: І мене благав.
МІСІС ЄЛВЕРТОН БАРРІ: І мене.
Кілька найшановніших дублінських леді піднімають сороміцькі листи, отримані від Блума.
ЇЇ ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ МІСІС МЕРВІН ТОЛБОЙС (у раптовому пориві люті тупає чобітком, і на ньому дзвенить шпора): Присягаюся Господом Богом, я це зроблю таки. Я лупцюватиму цю тварюку скільки стане сил. Я злуплю з нього живого шкуру.
БЛУМ (заплющує очі): Як, тут? (Совається на своєму місці.) Знову! (Роздратовано.) Я люблю небезпеку.
ЇЇ ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ МІСІС МЕРВІН ТОЛБОЙС: Ну постривай! Зараз я тобі піддам жару! Ти у мене затанцюєш.
ЛЕДІ БІЛЛІНГЕМ: Розмалюйте йому штани! Щоб там було все аж до американського прапора!
МІСІС ЄЛВЕРТОН БАРРІ: Ганьба! Ніщо не може його виправдати! Одружений чоловік!
БЛУМ: І всі на мене. Я думав тільки про те, щоб надавали ляпанців. Щоб процедура гріла, щоб по тілу мурашки йшли, але щоб без крови. Рафінована хльоста для стимуляції кровообігу.
ЇЇ ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ МІСІС МЕРВІН ТОЛБОЙС (зловісно сміється): Та невже, мій любчику? Що ж, Господь Бог не дасть мені збрехати: зараз ти отримаєш пам’ятку на все своє життя, повір мені, найнещаднішу хльосту з усіх, які хтось, можливо, зазнав на своєму віку. Ти розбуркав люту тигрицю в моїй душі.
ЛЕДІ БІЛЛІНГЕМ (мстиво махаючи муфтою і лорнетом): Припечи його, поганця, Ганно, серденько. Сипни йому перцю під хвіст. Терзай цього псявіру, до останнього його подиху. Канчуком його дев’ятиремневим. Виріж йому члени. Розітни його на частини.
БЛУМ (тремтить, корчиться, благально складає докупи долоні): Ой, як холодно! Як мене трусить! А до вини довела мене ваша божественна врода. Забудьмо, пробачмо. Фатум. Пробачте мене на цей єдиний раз. (Підставляє іншу щоку.)
МІСІС ЄЛВЕРТОН БАРРІ (суворо): Ні в якому разі не слухайте його, місіс Толбойс! Треба дати йому добрячого лупня, щоб він і десятому заказав!
ЇЇ ЯСНОВЕЛЬМОЖНІСТЬ МІСІС МЕРВІН ТОЛБОЙС (рішуче здирає з руки рукавичку): Не буде йому ні краплі жалю. З малої свиноти зростає свинота велика. Він, бачте, зважується звертатися до мене! Та я його зашмагаю до невпізнанна отут на вулиці привселюдно. Встромлю в нього шпори навглиб. Та він же рогоносець, усі знають. (Вимахує зі свистом канчуком.) Ану, здирайте з нього штани, не баріться. Сюди, сер! Бігом! Чуєте?