ЖІНКИ: Тато наш! Тато наш рідний!
МАЛЕЧА:
Блум нахиляється над немовлям Бордменів, лоскоче йому пузце.
НЕМОВЛЯ БОРДМЕНІВ (гикає, з рота тече молочко): Ува-ува!
БЛУМ (потискає руку сліпому хлопцеві): Мій більш ніж Брат! (Обнімає за плечі престарих чоловіка з дружиною.) Любі мої давні друзі! (Грає в популярну гру «п’ятий кут» з вуличними хлопцями й дівчатами.) І раз! І вже! (Заколисує близнят у колисці.) Куй, куй, чобіток, дай, Аннето, молоток. А не даси молотка, не підкую чобітка. (Жонглює, показує фокуси, виймає з рота шовкові хустки, червоні, помаранчеві, жовті, зелені, блакитні, сині, бузкові.) Рій вбив, що летів 32 фути в секунду. (Втішає вдову.) Розлука молодить серце. (Витанцьовує вогнистий шотландський танок, блазнюючи і викаблучуючись.) Та ворушіться ж! Сто чортів вам у печінку! (Цілує пролежні ветерана, що прикутий до ліжка.) Почесні рани! (Жартома підчепив ногу гладкому полісмену.) Ку-ку! (Шепоче на вухо офіціантці, що паленіє, і сам добродушно сміється.) Шельма, ох і шельма! (З'їдає сиру ріпку, яку приніс йому фермер Моріс Баттерлі.) Смачний овоч! Чудовий! (Відмовляється взяти три шилінги, які заборгував йому Джозеф Гайнс, журналіст.) Категорично не візьму, друзяко, навіть і не думайте! (Скидає з себе пальто й віддає жебракові.) Прошу, візьміть. (Заводить перегони повзком з калічним старим людом.) Вперед, хлопці! Повзіть веселіше, дівчата!
ГРОМАДЯНИН (від надміру почуттів пускає сльозу на свій смарагдовий шарф): Хай благословить його Господь!
Сурмлять баранячі роги, закликають до тиші. Піднімають прапор Сіону.
БЛУМ (велично скидає плаща, демонструючи свою огрядну фігуру, розгортає свій список і врочисто читає): Алеф Бет Гімел Далет Хагада Тефілім Кошер Йом-Кіпур Ханукка Рош-Гашана Б’Най Брит Бар Міцва Маца Ашкеназім Мешуге Таліф.
Джиммі Генрі, молодший секретар муніципалітету, оголошує офіційний переклад.
ДЖИММІ ГЕНРІ: Зараз розпочинає свою роботу Суд Совісти. Його Католицька Величність зволить вершити правосуддя просто неба. Безплатні медичні та юридичні поради, розгадування ребусів, вирішення різноманітних задач. Щиро запрошуємо всіх бажаючих. Дано в нашому вірнопідданому місті Дубліні в рік І Райської ери.
ПЕДДІ ЛЕОНАРД: Як мені позбутися податків та мита?
БЛУМ: Заплатити їх, мій друже.
ПЕДДІ ЛЕОНАРД: Щиро дякую.
ФЛІНН ДОВГИЙ НІС: А чи можу я закласти свою страховку від пожежі?
БЛУМ (безапеляційно): Панове, доводжу до вашого відома, що згідно з цивільним правом ви зв’язані вашими власними зобов’язаннями протягом півроку в сумі п’яти фунтів.
ДЖ. ДЖ. О’МОЛЛОЙ: Кажуть, він Даниїл. Та ні! Бери вище. Насправді він достеменний Пітер О’Брайєн!
ФЛІНН ДОВГИЙ НІС: Де я, з біса, розживуся на цілих п’ять фунтів?
ПІСЮН БЕРК: А якщо з сечовим міхуром негаразд?
БЛУМ:
КРИС КАЛЛІНАН: Чому дорівнює параллакс субполярної екліптики Альдебарана?
БЛУМ: Радий вас чути, Крисе К. 11{766}.
ДЖО ГАЙНС: А чому ви не в формі?
БЛУМ: Коли мій, царство йому небесне, праотець носив форму австрійського деспота у кам’яній темниці, де були ваші прабатьки?
БЕН ДОЛЛАРД: Квіти братки?
БЛУМ: Прикрашають клумби наших парків.
БЕН ДОЛЛАРД: А коли народжуються близнята?
БЛУМ: Батько (патер, тато) замірковується, що робити далі.
ЛАРРІ О’РУРК: Я відкриваю ще одну залу в моєму шиночку. Треба патент на вісім днів. Ви ж пам’ятаєте мене, сер Лео, відколи жили в сьомому номері. Посилаю десяток портерів для вашої половини.