Выбрать главу

Яке співвідношення було між віком цього й того?

За 16 літ до цієї їхньої зустрічі, 1888 року, Блумові було якраз стільки, скільки наразі Стівенові, а Стівен тоді був шестилітній хлопчик. А ще через 16 літ, 1920 року, коли Стівенів вік дорівняється нинішньому вікові Блума, Блумові сповниться 54 роки. 1936 року, коли Блум матиме 70, а Стівен 54, їхні віки, що напочатку перебували у співвідношенні 16 до 0, співвідноситимуться як 17,5 до 13,5, пропорція зростатиме, а нерівність зменшуватиметься в міру додавання довільного числа майбутніх років, адже, коли б пропорція, що мала місце 1883 року, зберігалася незмінною, виходячи з припущення можливости подібного, то 1904 року, коли Стівенові було 22, Блум налічував би 374 роки, а 1920-го, коли Стівенові було б 38, як тепер Блумові, Блум налічив би 646, тоді як 1952-го, коли Стівен сягнув би максимального попотопного віку в 70 літ, Блум, проживши 1190 років і народившись 714 року, перевищив би на 21 рік максимальний допотопний вік, Мафусаїлів, 969 літ, а якби Стівен і собі продовжував жити до досягнення цього віку в 3072 н.е., то Блум на цей час був би зобов’язаний прожити 83 300 років, а народитися 81 396 року до Р. X.

Які події могли б анулювати ці розрахунки?

Припинення існування обох або одного з них, перехід до нової ери чи то до нового календаря, знищення світу й результована звідси загибель роду людського, неминучі, але непередбачувані.

Скільки попередніх зустрічей слугували доказом давнішого їх знайомства?

Дві. Перша — в бузковому саду будинку Метью Діллона, вілла Медіна, Кіммедж-роуд, Раундтаун, 1887 року, в присутності Стівенової матері, Стівенові тоді було 5 років, і він не хотів вітатись за ручку. Друга — у кав’ярні готелю Бресліна якоїсь дощової неділі січня 1892 року, в присутності Стівенових батька й двоюрідного діда, коли Стівен подорослішав на 5 рочків.

Чи ж Блум прийняв тоді запрошення на обід, із яким до нього звернувся син, а потім і батько?

Бувши вельми вдячний, із вдячним признанням, зі щирою та вдячливою вдячністю, вдячливо і з подячною приязню шкодуючи, він відмовився.

Чи виявилася в їхній розмові про ці спогади якась третя ланка зв’язку між ними?

Місіс Ріордан, удова з власним капіталом, мешкала в будинку Стівенових батьків від 1 вересня 1888 і до 29 грудня 1891 року, а в роки 1892, 1893 й 1894 вона ж мешкала в готелі «Герб міста», Праша-стрит, 54, власниця місіс Елізабет О’Дауд, де протягом частини 1893 й частини 1894 років була постійною інформаторкою Блума, що жив у тому самому готелі й служив тоді клерком у Джозефа Каффа, Смітфілд, 5, з обов’язками нагляду за комерційними оборудками на розташованому поруч Дублінському скотному ринку, що на Північній кільцевій.

Чи здійснював він для неї якісь особливі справи милосердя?

Іноді, теплими літніми вечорами, він возив її, немічну вдову, що мала скромний, зате власний капіталець, в її інвалідному кріслі на коліщатах, які повільно оберталися, до рогу Північної Кільцевої, навпроти контори містера Гевіна Лоу, де вона залишалася скількись часу, споглядаючи в його однолінзовий польовий бінокль нерозпізнаваних громадян у трамваях, на дорожних велосипедах із тугими пневматичними шинами, у кебах, на тандемах, у власних і найманих ландо, догкартах, бричках, бідах, лінійках, що ходили з міста у Фенікс-парк і назад.

Чому тоді він був здатний зносити ці свої пильнування з більшою незворушністю?

Тому що замолоду він часто засиджувався, стежачи крізь випуклу округлість пістрявого вітража за видовищем нескінченних змін там, на проїжджій частині вулиці, за дво- й чотириколісними засобами пересування, за дво- й чотириногими перехожими, що ковзали швидко, повільно, розмірено, все довкола та довкола круглого ободу крутобокої кулі.

Які помітно відмінні спогади лишилися в кожного з обох про неї, вже вісім літ як упокоєної?

У старшого — її карти й фішки для гри в безíк, її скай-тер’єр, її гадане багатство, замикання надовго в собі й початкова катаральна глухота, а в молодшого — її каганець із кользяної олії перед статуєю Непорочного Зачаття, її зелена й каштанова щітки на честь Чарльза Стюарта Парнелла і Майкла Девітта, її серветки з шовкового паперу.