Які його ж образи, повторюючись, були можливі гіпотетично?
Даленіючі, з вокзалу Великої Північної дороги на Ам’єнс-стрит, із постійним та рівномірним прискоренням упродовж паралельних колій, що сходяться, подовжувані, в нескінченності; упродовж паралельних колій, що ідуть із нескінченности, з постійним і рівномірним уповільненням, на вокзал Великої Північної дороги, Ем’єнс-стрит, повертаючись.
Які різноманітні особисті знадоби дамського носіннєвого спорядження були ним сприйняті?
Пара нових, чорних, без запаху, дамських напівшовкових панчіх, пара нових бузкових підв’язок, пара дамських панталонів з індійського мусліну, вельми великого розміру й просторого крою, духмяніючих жасмином, опопонаксом і турецькими цигарками «муратті», з доданими довгими блискучими сталевими прищіпками й складеними криволінійно; батистовий бюстгальтер із облямівкою тонкого мережива, нижня, в пілки, спідниця з блакитного муару, і всі ті предмети були безладно розкидані по віку прямокутної скрині з чотирма планками, косинцями на кутах, барвистими наліпками й ініціалами, виведеними білим на передній стінці: Б. К. Т. (Брайєн Купер Твіді).
Які неособисті речі він сприйняв?
Стільчак з однією надколотою ніжкою, повністю накритий квадратовою кретоновою серветкою в яблука, на якій лежав чорний дамський брилик. Набір у жовтогарячу смужку, придбаний у Генрі Прайса, порцеляна, галантерея, плетені вироби й залізні товари, Мур-стрит, 21, 22, 23, окремі предмети якого безладно розташувалися на умивальнику й на підлозі, складаючися з тазика, мильниці й таці для зубних щіток (на умивальнику, разом), дзбан і нічна ваза (на підлозі, поокремо).
Блумові дії?
Він почепив ті предмети вбрання на стілець, скинув із себе предмети одежі, які ще лишалися на ньому, дістав із-під валика в головах постелі складену довгу нічну сорочку, всунув голову й руки у відповідні отвори нічнушки, переніс подушку в ноги ліжка і, підготувавши належним чином постільну білизну, ліг у ліжко.
Як саме?
Обачливо все перевіряючи: як і щоразу, проникаючи в будь-чию оселю, свою чи чужу; зі стурбованістю: знаючи, що зміїні спіралі пружин матрацу старі, а висяча сітка зі зміїними кільцями та бронзові кулі розхитані й деренчать за кожного натягування й натиску; остерігаючись: от ніби вступаючи в лігво, в гадюче гніздо а чи пастку хоті; уникаючи різких рухів: не потурбувати; шанобливо: на ложі зачаття й народження, звершення злюбу й зруйнування шлюбу, на ложі сну й смерти.
На що натрапляли його кінцівки, помалу випростуючись?
На нові чисті простирадла, додаткові запахи, присутність людського тіла, жіночого, її, ще відбиток людського тіла, чоловічого, не свого, якісь смітинки, якісь крихти консервованого м’ясива, що їх він видалив.
Якби він усміхнувся, то чому б усміхнувся він?
Думці про те, що всяк, хто проникає, гадає, ніби він проник перший, тоді як він усього лишень останній член у низці попередників, хай навіть перший у вервечці наступників, причому кожен уявляє, буцім він перший і останній, один-єдиний, тоді як насправді він і не перший, і не останній, і не один-єдиний у низці-вервечці, що починається в нескінченності й до нескінченности триває.
Якою ж була низка попередників?
Припускаючи, що Мулвей був першим у ній{912}, далі Пенроуз, Бартелл д’Арсі, професор Гудвін, Джуліус Мастянський, Джон Генрі Ментон, отець Бернард Корріган, фермер на кінній виставці Дублінського Королівського товариства, Чудик О’Рейлі, Метью Діллон, Валентайн Блейк Діллон (лорд-мер Дубліна), Кристофер Каллінан, Ленеган, італієць-катеринщик, незнайомець у театрі «Гейєті», Бенджамін Доллард, Саймон Дедал, Ендрю (Сцикун) Берк, Джозеф Каф, Мудр Гілі, олдермен Джон Гупер, доктор Френсіс Брейді, отець Себастьян з гори Аргус, чистильник взуття біля Головної пошти, Г’ю Е. (О’Кріп) О’Шпар, і так кожен, і так далі, до неостаннього члена.
Які були його думки стосовно останнього члена названої вервечки й нещодавнього окупанта ліжка?
Думки про його силу (нахаба), статуру (розклеювач афіш), комерційні таланти (пройда), вразливість (хвалько).
Чому, для спостерігача, до сили, статури й комерційних талантів додавалася ще й вразливість?
Тому що в попередніх членів тієї самої низки-вервечки він дедалі частіше спостерігав ту саму жагу, що спалахувала й передавалася спочатку з хвилюванням, потім з розумінням, потім із жаданням і нарешті з утомленістю, з перемінними симптомами взаємностатевого передчуття й спочуття.