Я веду ось до чого: у реальному житті старі знайомі не повертаються заради сиквелів.
Я взяв слухавку. Це був дядько Енді.
Вам потрібно дещо знати про Енді. По-перше, він рослинник, його робота — вирощувати траву на футбольних полях. Можливо, на противагу своїй неспішній роботі, він прагне швидко заводити друзів і схильний віддзеркалювати особистість того, з ким розмовляє, замість бути собою. Він сподівається, що це зробить його привабливішим. На жаль, часто це лише робить його людиною з найгучнішим голосом, але найслабшою переконливістю. Подібно до трави на футбольному полі він звик бути тим, по кому ходять.
Енді також вірить, що молодість — це риба, яку можна знову зловити. Ми нещодавно думали, що він уже, можливо, змирився зі своїм поважним віком (шостий десяток пішов), коли нарешті збрив свою жахливу козлячу борідку. Але ці надії швидко згасли, коли він з’явився з висвітленим до платинового блонду волоссям. Ми всі прикусили язика, окрім Софії, яка ніколи не лізла по слово в кишеню й запитала, що його так налякало.
Я відповів на відеодзвінок і дістав змогу докладно, майже як отоларинголог, оглянути ніздрі Енді. Поки той вовтузився з камерою, я закотив очі до Джульєтт. Зображення розпливалося, шурхіт заглушав притишену суперечку, що відбувалася просто біля мікрофона. Без сумніву, там моя тітка Кетрін пускала шпильки.
Кетрін — молодша сестра мого покійного батька. Трагічний випадок перетворив її бурхливу юність на неспокійну дорослість. Вона любить дотримуватися правил: під її знаком зодіаку часто народжуються майбутні директори шкіл. Вона активно підтримує арбітрів на матчах і належить до тих людей, які з абсолютно серйозним обличчям кажуть: «Як ти міг забути? Це ж у календарі!».
Кетрін найщасливіша, коли їй потрібно щось виправити, тож Енді, який зазвичай більшість речей робить неправильно, насправді ідеально їй підходить.
Інша річ, яку вам варто знати про Енді, — це те, що йому не дуже сподобалося, як я зобразив його в першій книзі. Він наполягав, що схожий там на незграбного дурня і що відіграв вагомішу роль у розгадуванні таємниці, ніж я йому приписав. Звинуватив мене в тому, що я його «вихолостив». Це слово він повторював дуже часто, але я був майже впевнений: воно було новим для нього й Кетрін мусила пояснювати, що воно означає. Особливо Енді обурив уривок, де я назвав його приголомшливо нудним. Я зауважив, що технічно назвав його приголомшливим, але він на це не купився. Тож цього разу я спробую вчинити трохи краще.
— Ернесте! Як справи, друже? — чарівно мовив Енді.
— Щойно сіли на «Ган». — Я повернув камеру, щоб він міг побачити купе. — Чекаю, коли вже поїдемо.
Енді свиснув.
— Ти щасливчик, друже. Хотів би і я колись на ньому поїздити. Не певен, що тобі відомо, — він знизив голос, наче це була таємниця, — але я фероеквінолог, поки що аматор.
Рідко коли словниковий запас Енді збиває з пантелику, але цим словом він пізніше загнав мене в гугл. Це, безперечно, витончений спосіб сказати, що людину цікавлять «залізні коні», або ж поїзди. Мене не мало б здивувати, що Енді, чиєю пристрастю є довжина трави, виявиться ще й фанатом поїздів.
— Яких класу й потужності локомотив його везе? Припускаю, що приблизно півтори тонни?
— Буду відвертим, Енді. Я не зрозумів жодного слова з того, що ти сказав. Гадаю, ти міг би зізнатися в тому, що ти файний ентомолог.
— Фероекві… — почав він вимовляти слово, але потім на задньому плані почулася якась балаканина, певною мірою заклик «переходь до суті», і він відкашлявся.
— Привіт, Кетрін! — крикнув я, щоб вона почула на задньому плані.
— Я телефоную з професійним запитанням, — сказав Енді. Це мене одразу стурбувало: роботою ми жодним чином не пов’язані. — У мене є клієнт, і я сподіваюся, що ти зможеш його проконсультувати.
— Я мало знаю про футбольні поля.
— Ні, це інший тип клієнта. Це стосується детективних розслідувань. Ти на них добре знаєшся.
Клієнт. Детективні розслідування. Ці слова збентежили більше, ніж «фероеквінолог». Я потроху розумів, до чого він веде.
— Енді, — мовив я, — будь ласка, не кажи, що ти…
— Я звільнився! Мені набридла вся ця…
«Трава», — мовив я самими губами до Джульєтт. Вона пирхнула.