• Ви не виключили й персонал: барменшу Синтію та Аарона, керівника подорожі, тому що вони — єдині з персоналу, чиї імена я назвав. Звісно, у вас на думці можуть бути Аарон і Синтія, тому що ви знаєте, що попереду також друге вбивство, і, можливо, вважаєте цю причину достатньою, щоб запідозрити Аарона й Синтію.
• Ваша пильна увага наразі уникала Джульєтт, тому що персонаж, який повертається, не схильний здійснювати вбивства в сиквелі, тільки якщо його характер цілковито не зміниться, а така непослідовність вважатиметься нечесною грою з боку автора. Звісно, ви можете припустити трохи ревнощів, з огляду на те, що ми обоє написали книгу на ту саму тему, але запрошення на фестиваль отримав я. Але щоб було ясно: лише ідіот звинувачуватиме Джульєтт у вбивстві.
Тож тепер ми знаємо, які позиції займаємо щодо підозр. Вас також цікавлять такі моменти сюжету:
• Чи справді Генрі Мактавіш мертвий? Тому що в детективах персонажі іноді оживають. Зараз я вам скажу, що підморгувати мертвому шотландському автору можна з тим же успіхом, що й сліпому коню: він сконав, і кров його застигла.
• Ви вважаєте, що сюжет «Злетіти з рейок» може бути значущим.
• Вам спало на думку, що не всі в цих книгах є тими, за кого себе видають. Вам цікаво, чи їде в поїзді під іншим іменем хтось, чиє справжнє ім’я Арчибальд Бенч.
• Я також пообіцяв вам, що використаю ім’я вбивці у всіх його формах 103 рази. Щоб бути чесним, якщо в сюжеті є кілька ідентичностей, я врахую їх у загальну кількість. Поточний рахунок такий:
•
• Алан Ройс: 74
• Симона Моррісон: 62
• Ваєтт Ллойд: 51
• С. Ф. Мейджорс: 48
• Вольфганг: 41
• Ліза Фултон: 40
• Джаспер Мердок: 28
• Брук: 20
• Гаррієт Мердок: 19
• Аарон: 16
• Книжковий клуб / Вероніка Блайт / Вулик: 10
• Арчибальд Бенч: 11
• Синтія: 8
• Дуглас Парсонс: 8
• Еріка Метісон: 4
• Джульєтт: ВИКЛЮЧЕНА З ПІДРАХУНКІВ
Це може здаватися надзвичайно відвертим із боку оповідача в детективі. Можливо. Я говорю все це тому, що вірите чи ні, але детективи — командний вид спорту. Деякі недобросовісні автори працюють проти читача. Але ми з вами — команда, і, щоб грати чесно, ви маєте бачити те, що бачу я. Я прагну, щоб вам самим вдалося розібратися, як і мені, хто що скоїв і чому.
Звісно, ви досі не довіряєте мені. Не можете не думати, що я наводжу вас на хибний слід і намагаюся приховати правду. Що, коли я кажу вам, буцімто хтось є найімовірнішим підозрюваним, насправді він найменш імовірний, і навпаки? Авжеж, якщо ви мені не довіряєте, то можете бути переконані, що я хочу, щоб ви так думали, і тому вказую вам на найімовірнішого підозрюваного, щоб змусити вас думати, що ви перехитрили мене, коли завважали його найменш імовірним, хоча насправді він найбільш імовірний. І так без кінця. Ключовою частиною детективів є робота не лише з переконаннями читача, але й із його недовірою. Тож ви думаєте, що сам список — це хибний слід.
Усе, що я можу вам сказати, — це те, що говорив досі: правду. Зрештою, я ж казав вам, що Генрі Мактавіш буде отруєний, чи не так?
Гадаю, не такими словами. Але ж я сказав, що натхнення для цієї книжки прийде під час пиятики з ним.
Криміналістика
Розділ 12
Нас усіх швидко відправили по купе, поки персонал організовував прибирання. Це звучить безсердечно, та хоч як би приголомшувало мертве тіло, завжди настає момент, коли весь драматизм зводиться до появи відра та швабри.
До того ж на «Гані» звикли до літніх туристів — це не міг бути перший труп, із яким зіткнувся персонал. І волохатого чолов’ягу, що псував собі органи, хиляючи зі срібної фляги, складно було назвати малоймовірним кандидатом на передчасну смерть. Тому, поки гості вирішували, яку реакцію видати на гострий стрес — тремтіти від шоку чи плакати від паніки (реакція першого типу була в Мейджорс, останнього — у Брук), персонал залишався напрочуд спокійним. Нікому навіть не спало на думку зупинити потяг. Зараз ми були буквально посеред нічого і просто не мали де зупинитися. Ось як воно буває з потягами: живий ти чи мертвий — вони з гуркотом котяться далі.
Я міряв кроками наше купе — на жаль, його крихітні розміри не сприяли активній дедукції, — а Джульєтт сиділа й дивилася у вікно. Поки ми ходили снідати, невидима команда обслуги перетворила наші ліжка на зручні місця для сидіння, склавши їх до стіни. Зовні над горизонтом здіймався дим. Щоразу, як я підходив до Джульєтт, вона притуляла коліна до стіни.