Я знову підійняв у руці окуляр.
— Але така штука чи щось ліпше є в кожного перекупника. Тож ретельно вивчаючи цінну річ, він легко помітив би крапку. Софія думала, що просто закладає годинник, але вона продавала щось значно цінніше. Не думаю, що вона прийшла саме до нього, але Майкл сказав мені, що крадені товари з усього Сіднея рано чи пізно проходять через ломбард Алана. Софія точно не звернулася б у легальний заклад. Може, це місце їй підказав дилер, або ж вона обміняла годинник на оксикодон, а вже звідти він пішов по руках. Припускаю, що Алан міг бути на тих знімках, і хтось зі знайомих міг принести йому годинник саме із цієї причини. Я не знаю, як усе було. Але хай там як, помах крилець метелика в Туреччині може спричинити торнадо в Бразилії. Обставини склалися так, що годинник знайшов Алана. Він знав, що саме опинилося в його руках, і, що важливіше, знав, кому це потрібно. Саме тому Майкл приїхав до нього тієї ночі з повною сумкою грошей. Він хотів купити мікрокрапку. — Усі в бібліотеці нашорошено слухали мене. — Хтось хоче заповнити прогалини, чи мені казати далі?
Така мікрокрапка в романах, подібних до мого, називається «макґафін». Це може бути будь-що, але важливо те, що заради нього вбивають. Як-от, знаєте, та річ, за якою весь час ганяється Джеймс Бонд: флешка з вірусом, здатним знищити світ; паролі від банківського рахунку; коди запуску ядерної зброї. У нашому випадку це світлини.
— У мене є запитання, — озвалася Одрі, якось непевно підвівши руку, наче боялася, що я стрілятиму. — Ернесте, ти весь час повторюєш, що всі ганялися за крихітною річчю. Майкл притягнув сюди вантажівку для меблів. Щоб привезти маленьку світлину?
Я зрозумів, що всі в цій кімнаті, окрім Одрі та Евонни, знають, що в кузові вантажівки була домовина: Ерін знає, бо викопала її; Софія і Кроуфорд бачили її в кузові, коли бігли за вантажівкою; Енді та Джульєтт були зі мною, коли я говорив з Маколі; а Марсело я сказав сам.
— Майклові потрібна була вантажівка, щоб привезти домовину Браяна Кларка, яку вони з Ерін викопали напередодні. Браян — це той поліцейський, якого застрелив мій батько, перед тим як убили його самого. Він був напарником Алана Голтона. Марсело не знав, чого саме він намагається позбутися, але я встиг побачити те, що хотів показати мені Майкл. У труні Браяна було два тіла: одне з них було дитяче. — Гордо повідомляю, що тоді пролунав перший одноголосий зойк, який я видобув з присутніх. — Енді, якщо це відповість на твоє запитання: це і є Ребекка Маколі. Її викрали тридцять п’ять років тому. Батьки дівчинки намагалися обдурити викрадачів, щоб заощадити кілька доларів, і це мало для них трагічні наслідки: вони більше ніколи не побачили своєї доньки.
— І в Роберта були світлини цього злочину, — сказала Ерін. — Ти вважаєш, що саме це заховано в тій мікрокрапці? Докази проти її вбивць?
— Саме так. Алан був безмежно щасливий, коли цей годинник потрапив йому до рук, бо він знав, що Маколі щедро заплатять за ці докази. Це лише мої здогадки, але я думаю, що Алан не вбивав Ребекку, бо Марсело вважав його надто м’яким, та й він би радше знищив світлини, а не продавав їх, якби там були докази проти нього. Зважаючи на те, що ці знімки він продавав через тридцять п’ять років після злочину, припускаю, що тоді він уже спалив усі мости з людьми, яких колись захищав, і це втратило для нього сенс.
Я замовк на мить, щоб оцінити реакцію присутніх на таку мою логіку. Дехто кивав. Софія мала такий вигляд, наче от-от виблює. Енді отетеріло кліпав, наче я пояснював квантову фізику. А загалом непогано.
— Проте в Алана була проблема. Він не міг убити Ребекку, однак не був невинним, адже працював на Шабель. Щонайменше він переслідував Роберта й допоміг заховати тіло Ребекки. Цілком імовірно, що він також саботував передавання викупу. Саме тому не міг просто прийти до Маколі додому — боявся, що вони звинуватять його. Йому був потрібен посередник.
— Чому Майкл? — запитала Евонна.
— Я теж не одразу зрозумів. Думаю, Алан хотів залучити когось зацікавленого в цій справі, аби йому можна було довірити таку велику суму грошей. Нас, Каннінґемів, мали зацікавити ці світлини та інформація, якою міг володіти Алан. По-перше, ми хотіли б дізнатися правду про Роберта. І, підозрюю, не лише це, але ми до цього ще повернемось. Я розумію, чому він вибрав Майкла: ти, Марсело, був адвокатом Роберта; об тебе, Евонно, будь-хто зламає зуби; ти, Одрі, уже не в тому віці — без образ. Особистий мотив, на який Алан покладався, щоб захистити гроші, зрештою спрацював проти нього, бо саме тому Майкл його вбив. А з угодою все було просто. Алан попросив за світлини суму початкового викупу: триста тисяч доларів. Тож Алан відкриває Майклові якраз достатньо інформації, аби втягнути його й Маколі, потім Майкл бере в Маколі гроші, щоб купити мікрокрапку в Алана. Алан віддає Майклові потрібне, а тоді Майкл мав передати світлини Маколі. Усе просто. Крім того, що все закінчується смертю Алана, а гроші Майкл лишає собі.