Мор — ревнивий прихильник справжнього благочестя і разом з тим не визнає забобонів. У певні години він звертається до бога з молитвами, не для годиться, а з глибини душі. Його розмови з друзями про життя прийдешніх часів свідчать, що він говорить від щирого серця і з вірою в краще завтра. А тут знаходяться люди, які твердять, ніби християн можна знайти лише в монастирі.
Таких людей мудрий правитель не лише допускає у свою сім’ю й свої хороми, а навіть особисто запрошує туди. І не тільки запрошує, а й змушує приходити. Їх він вважає суддями і постійними свідками свого життя. Вони стають його дорадниками, його супутниками в дорозі...
Ось маєш портрет, виконаний з якнайкращого зразка, але не найкращим художником. Він тобі, певно, не сподобається, якщо пощастить тобі познайомитись з Мором ближче. Одначе, як би там не було, я потерпав, щоб ти мені не дорікнув, що я не виконав твого прохання, і щоб ти не нарікав на надмірну стислість моїх листів. Проте якщо мені, авторові цього листа, він не видався надто довгим, то і тобі, гадаю, при читанні він не видасться розтягнутим. А посприяє цьому привабливість особи Мора.
Будь здоровий.
В Антверпені, 23 липня 1519 р.
Безстрашний оборонець прав людини
Передмова Йосипа Кобіва
Минуло понад сто років після появи знаменитої «Утопії» (1516) англійського мислителя-гуманіста, письменника й державного діяча Томаса Мора — і у світ вийшла не менш славетна пам’ятка філософської думки — «Місто Сонця» (1623) Томмазо Кампанелли.
Ким був її творець? Що спонукало його написати твір, у якому він утілив свою, та й не тільки свою, а й багатьох поколінь людей мрію про краще майбутнє людства?
Автор «Міста Сонця» — італійський мислитель, публіцист і поет Джованні Доменіко Кампанелла — народився 5 вересня 1568 р. в родині бідного селянина-шевця в селі Стеньяно поблизу міста Стіло, що в південноіталійській області — гористій Калабрії, яка в той час перебувала під гнітом іспанських окупантів. Початкову освіту здібний хлопчик отримав у ченця-домініканця, який, усупереч волі батька, що хотів бачити сина юристом, намовив його вступити до монастиря ордену домініканців у місті Плаканіці, де він одержав ім’я Томмазо, тобто Фома, на честь святого Фоми Аквінського, відомого теолога католицької церкви. У монастирі Кампанелла наполегливо поглиблював свою загальну освіту й особливо — знання з філософії, грунтовно ознайомившись з трактатами Платона, Арістотеля, Альберта Великого й Фоми Аквінського. Велике враження справили на молодого Кампанеллу філософські погляди вільнодумного італійського мислителя Телезія, що виступав проти мертвої середньовічної схоластики, за вивчення природи, в дослідженні якої він вбачав першоджерело наукових знань. У 1591 р. побачив світ у Неаполі перший філософський трактат Кампанелли «Філософія, обгрунтована чуттями», в якому він твердить, що природу треба пояснювати на основі власних відчуттів, і відстоює право людини на вільне мислення. Після опублікування цього твору інквізиція заарештувала автора, бо пильні очі охоронців «чистоти» католицької церкви, непорушності її догматики й філософських основ побачили в трактаті небезпечні прояви вільнодумства й єретичного ухилу. Звільнений з в’язниці в 1592 р., він уже не повернувся до монастиря. Під час тривалих мандрів по Італії (Рим, Флоренція, Болонья, Падуя, Венеція, Неаполь) Кампанелла, якого щоразу звинувачували у вільнодумстві і єресі, знову потрапляв до тюрми. Повернувшись у 1598 р. до рідної Калабрії, він разом з іншими патріотами почав готувати повстання з метою скинути ненависне ярмо іспанських Габсбургів і встановити республіку, де панувала б соціальна справедливість.
Внаслідок зради одного з учасників змови, керівників запланованого повстання заарештували. Світські власті звинуватили Кампанеллу в антидержавній діяльності, а церковники — в єресі. Іспанці видали Кампанеллу інквізиції, і церковний трибунал засудив його за єресь на довічне ув’язнення. Він поневірявся в катівнях різних міст Італії, зазнаючи тортур і тяжких принижень. Але це не зламало духу безстрашного борця за свободу й соціальне рівноправ’я людей. У в’язниці Кампанелла написав усі головні свої праці, зокрема славетне «Місто Сонця» — променистий проект ідеального суспільства.