-- А якщо завтра ваш кер╕вник дасть наказ знищити весь Всесв╕т, ви це зробите?
-- Звичайно, - без т╕н╕ сумн╕ву промовив Дев╕д. - Не забувай, що лише завдяки агенту нульового р╕вня ти ще дос╕ живий, тоб╕ дозволили вступити до ВОРТЕКСа та не в╕дправили до Кенрайссела.
-- Що ж при╓мно чути, - з ╕рон╕╓ю промовив Джон.
-- П╕слязавтра в╕дбудуться збори. Будь готовий до цього.
-- Прокинувся я досить вчасно.
-- Я чув, що ти хот╕в отримати ╕нформац╕ю? Не забувай, що у в╕льний час можеш скористатися базою даних, - Дев╕д кивнув йому ╕ вийшов. Пот╕м в╕н через хвилину вернувся ╕ додав: "Забув сказати, що Мер╕ прописала передати тоб╕ в╕тання, коли ти одужа╓ш! Зараз вона знаходиться на м╕с╕╖ в Середньов╕чн╕й ╢вроп╕. Коли буде час, я передам, що ти отямився. А поки що в╕дпочивай, друже, набирайся сил."
Коли розмова завершилась, Джон знову поринув у сон. На цей раз об╕йшлось без сновид╕нь.
Наступного дня м╕стер См╕т виписався, пройшовши перед тим медогляд. Як виявилося в╕н був абсолютно здоровий. Вс╕ травми, отриман╕ в бою, були вил╕куван╕. Джон не забув, що завтра мало в╕дбутися з╕брання Синоду.
Перш за все чолов╕к направився в╕дв╕дати Аб╕гель. Чи з нею все гаразд? Як вона проводить сво╖ дн╕ в камер╕? Ц╕ питання не давали йому спокою.
М╕стер См╕т в╕дшукав камеру, де знаходилась Аб╕гель. Кр╕зь округле в╕кно в╕н пом╕тив, що ╖╖ т╕ло було прикуте до л╕жка. З ус╕х бок╕в стирчали металев╕ трубки, п╕д'╓днан╕ до резервуара. Прозорий цил╕ндр був заповнений блакитною р╕диною.
-- Аб╕гель! - викрикнув Джон. В╕н пом╕тив, що ╖╖ статура схудла ╕ д╕вчина стала схожою на скелет, обтягнутий шк╕рою.
-- У вас недостатн╕й р╕вень допуску, - промовив один з охоронц╕в, коли м╕стер См╕т спробував в╕дчинити двер╕.
-- Я маю переконатися, що з нею все гаразд! - Джон намагався пручатися, але м╕цн╕ руки охоронця схопили чолов╕ка ╕ в╕дсунули вб╕к.
-- Гаразд, - чолов╕к зрозум╕в, що вс╕ наступн╕ спроби будуть марними, тому вир╕шив в╕дшукати Анну Штраус.
В коридор╕ Джон зустр╕в Сема, який колись пров╕в його до власно╖ к╕мнати. Агент посп╕шав, але м╕стер См╕т встиг покликати його, перш н╕ж той встиг зайти за поворот.
-- Семе, почекай! - крикнув йому Джон у спину.
-- Джоне, невже це ти? - Сем обернувся ╕ попрямував до агента N603. - Як тоб╕ робота в ВОРТЕКС╕?
-- Ц╕лком задов╕льно, - в╕дпов╕в Джон, потискаючи руку приятеля. - Ти не зна╓ш, де можна в╕дшукувати Анну Штраус?
-- Нав╕що вона тоб╕? Анна зараз зайнята, тому не думаю, що вона буде рада тво╓му в╕зиту.
-- Я хот╕в поговорити щодо Аб╕гель Штраус. Мен╕ потр╕бно д╕знатися чи з ╖╖ сестрою все гаразд.
-- Чудово, що ти п╕клу╓шся за не╖, але боюся, що вс╕ агенти сьогодн╕ дуже зайнят╕. Не забувай, що завтра в╕дбудеться з╕брання Синоду. Я теж посп╕шаю.
-- Невже н╕хто не може допомогти?
-- Сп╕вчуваю, але сьогодн╕ н╕чого не вийде. Думаю, що агенти якнайкраще потурбувалися про стан Аб╕гель. - Сем розвернувся ╕ п╕шов по сво╖х справах.
На мить Джон розгубився. А пот╕м згадав, що в нього ╓ право скористатися базою даних. Щоб отримати потр╕бну ╕нформац╕ю треба скористатися капсулами, як╕ знаходились в сектор╕ ╤нформац╕╖. Одною з таких скористався Джон. Капсула ззовн╕ виглядала, як яскравий б╕лий кокон.
-- В╕та╓мо в центр╕ отримання ╕нформац╕╖, - промовив при╓мний ж╕ночий голос. - Вам буде допомагати операц╕йна система Лана. Ми вибрали ╖╖ спец╕ально для вас, зважаючи на ваш тип особистост╕. Щоб п╕дтвердити р╕вень свого доступу п╕днес╕ть с╕тк╕вку до червоно╖ зони.
Джон виконав ╕нструкц╕ю. З капсули з'явилися лазерн╕ промен╕, як╕ почали зчитувати ╕нформац╕ю з с╕тк╕вки. Коли процедура була завершена, промен╕ зникли ╕ пристр╕й в╕дчинився. Всередин╕ кокон нагадував чорне шк╕ряне кр╕сло.
-- Джоне См╕те, вас усп╕шно ╕дентиф╕ковано. У вас р╕вень доступу третього р╕вня. - сказала Лана. - Щоб розпочати ваш перший сеанс, сядьте зручн╕ше всередин╕ пристрою ╕ заплющте оч╕.
Джон зал╕з всередину кокона ╕ зручно вмостився. Капсула замкнулася ╕ настала темрява. Чолов╕к заплющив оч╕. Раптом в лице йому бризнуло щось р╕дке.
-- Що в╕дбува╓ться?! - запан╕кував м╕стер См╕т, намагаючись вибратися з кокона.
-- Не хвилюйтесь, - промовив ж╕ночий голос з темряви. - Програма почала процес погруження, який триватиме 40 секунд. За цей час спробуйте розслабитись. Ув╕мкнути музику?
-- Н╕, - в╕дпов╕в Джон ╕ р╕дина проникла до його рота. На смак вона була, наче морська вода, але в десять раз╕в солон╕ша.
Речовина проникала до вух, зал╕зала в н╕с. М╕стер См╕т в╕дчув, як повн╕стю занурився у р╕дину. Через деякий час його т╕ло почало провалюватися в нев╕дом╕сть.
Коли Джон прийшов до тями, то пом╕тив, що знаходиться в просторому зал╕. Висок╕ в╕кна затуляли штори. Стеля була прикрашена б╕лим барель╓фом. Навпроти в╕кон знаходились полиц╕ з книгами. Щоб було зручн╕ше д╕статися верхн╕х ряд╕в, рядом стояли пересувн╕ сходи. Б╕ля книг знаходився письмовий ст╕л на якому розм╕стився комп'ютер.
-- Процес погруження завершено, - промовила Лана. - Все, що ви бачите навколо явля╓ться симуляц╕ю. ╤ншими словами так ваш мозок уявля╓ базу даних ВОРТЕКСа. Бажаю при╓много перегляду!
Все навколо нагадувало Джонов╕ сон. В╕н зрозум╕в, що з легк╕стю може сказати на як╕й полиц╕ знаходиться американська л╕тература та де можна знайти Велику Радянську Енциклопед╕ю. Але все-таки м╕стер См╕т вир╕шив скористатися комп'ютером.
Джон с╕в за ст╕л. Щоб пров╕рити систему, чолов╕к вир╕шив пошукати самого себе. Не встиг в╕н завершити думку у сво╖й голов╕, як екран засв╕тився ╕ видав потр╕бний результат. В текст╕ було написано вс╕ дан╕ про Джона. Чолов╕к прокрутив ╕нформац╕ю вниз, зупинившись на под╕ях в притулку.
-- 1 кв╕тня 1923 року в притулку Гренв╕ля стався ╕нцидент, внасл╕док якого Джон См╕т ледь не загинув в╕д вибуху енерг╕╖. - прочитав чолов╕к. - Зону занесено до списку, як особливо небезпечна. Внасл╕док темпоральних розрив╕в реальност╕, Джону вдалося вижити. Щоб д╕знатися б╕льше про ╕нцидент потр╕бно доступ другого р╕вня. Для додатково╖ ╕нформац╕╖ ще раз п╕дтвердьте вх╕д або введ╕ть пароль.
На цьому ╕нформац╕я зак╕нчувалась. Без доступу другого р╕вня Джон не м╕г д╕знатися, що трапилося з ним п╕сля ╕нциденту в притулку. Закривши данн╕ про себе, м╕стер См╕т в╕дшукав ╕нформац╕ю про Аб╕гель. Спочатку все було стандартно: дата ╕ м╕сце народження, ╕мена батьк╕в. Пот╕м Джон прочитав про вибух у притулку. Але на цьому ╕нформац╕я не зак╕нчувалась. Дал╕ йшлося про те, що п╕сля ╕нциденту Аб╕гель працювала на н╕мецьку розв╕дку в Друг╕й Св╕тов╕й в╕йн╕. П╕сля поразки Третього Рейху вона почала працювати в во╓нному шпитал╕. Неодноразово Аб╕гель т╕кала в╕д агент╕в ВОРТЕКСу, переховуючись в Ток╕о, Москв╕, Лос-Анджелес╕ та ╕нших м╕сцях. П╕зн╕ше була перехоплена агентом N 603 ╕ доправлена на одну з баз ВОРТЕКСа. На даний момент перебува╓ на реаб╕л╕тац╕╖. Щоб д╕знатися подробиц╕ потр╕бно доступ другого р╕вня. Для додатково╖ ╕нформац╕╖ ще раз п╕дтвердьте вх╕д або введ╕ть пароль.
-- Щоб д╕знатися б╕льше треба здобути вищий р╕вень допуску, - зробив висновок Джон.
Наступна ╕нформац╕я приголомшила м╕стера См╕та. В╕н знайшов ╕нформац╕ю, щодо Дев╕да Стюарта. В╕н народився 17 вересня 1859 року. М╕сце народження ╕ ╕нформац╕я про батьк╕в засекречена. Р╕дне селище було знищене асим╕ляторами. П╕сля смерт╕ матер╕ перебував на виховання у р╕дно╖ т╕тки. Щоб д╕знатися подробиц╕ потр╕бно доступ другого р╕вня. Для додатково╖ ╕нформац╕╖ ще раз п╕дтвердьте вх╕д або введ╕ть пароль.
Джон зв╕рив данн╕. Мер╕ Стюарт народилася 6 кв╕тня 1836 року у с╕м'╖ Анни Лонгботтом ╕ Джека Стюарта. ╤нформац╕я щодо д╕тей засекречена. Щоб д╕знатися подробиц╕ потр╕бно доступ другого р╕вня. Для додатково╖ ╕нформац╕╖ ще раз п╕дтвердьте вх╕д або введ╕ть пароль.
Отже, п╕дозри Джона могли бути правдивими: Мер╕ народила в╕д Дев╕да сина, який пот╕м вир╕с ╕ запл╕днив власну мат╕р. Дев╕д Стюарт був одночасно ╕ сином, ╕ власним батьком. Недарма ╕нформац╕я була засекреченою.