Выбрать главу

Завершивши роботу з базою даних, Джон м╕цно заплющив оч╕, уявляючи як виходить ╕з програми. Коли в╕н прийшов до тями, то пом╕тив, що сидить всередин╕ шк╕ряно╖ капсули. До Джона поверталися в╕дчуття. На мить йому здалося, що в╕н вернувся з ╕ншо╖ реальност╕. Р╕дина не залишила н╕ сл╕ду на одяз╕ чи шк╕р╕ агента.

-- Дякую, що скористалися центром отримання ╕нформац╕╖, - сказала Лана. - Приход╕ть сюди ще. До скоро╖ зустр╕ч╕, Джоне!

-- До побачення, - попрощався м╕стер См╕т ╕ покинув сектор.

* * *

Наступного дня Джон прокинувся рано. Не гаючи часу в╕н в╕дправився до ╖дальн╕, де добре п╕дкр╕пився. О 10 годин╕ вс╕х агент╕в з╕брали у велик╕й зал╕ ╕ провели перекличку. П╕сля завершення процедури ус╕х розформували на групи. Джон залишився в команд╕ Дев╕да ╕ Мер╕. Утрьох вони направились по широкому коридору, який спускався вниз. Спереду йшов натовп ╕нших агент╕в.

Дев╕д зав╕в свою команду до прим╕щення, схоже на кулю. Коли двер╕ замкнулись, об'╓кт почав рухатись в простор╕. Кр╕зь панорамне в╕кно Джон побачив, як сотн╕ куль п╕дн╕маються вгору. Разом вони утворили к╕льце, схоже на пояс астеро╖д╕в. Всередин╕ к╕льця знаходилося чотири кул╕. На одн╕й з них з'явилося зображення , яке не було схоже на людську подобу. У ╕стоти було ш╕сть очей, дво╓ з яких були розплющеними. Шк╕ра мала блакитний в╕дт╕нок, поблискуючи на екран╕. Голова була лисою, обличчя видовженим.

-- Я Еркон, в╕таю вас на с╕мнадцятому з╕бранн╕ Синоду, - прив╕талася ╕стота. - Сьогодн╕ ми з╕бралися, щоб обсудити найважлив╕ш╕ питання, що хвилюють орган╕зац╕ю останн╕м часом. Як запов╕в Нульовий!

-- Як запов╕в Нульовий! - повторив натовп.

Зображення на кул╕ зникло ╕ об'╓кт в╕д'╖хав уб╕к. Натом╕сть св╕тло прожектор╕в осв╕тило шар, що стояв поруч. Картинка на мон╕тор╕ була темною, наповнена густим димом.

-- Я Сьомий, хочу почати нараду ╕з невеличкого вступу. - промовив голос кр╕зь чорну зав╕су. - Як радник Нульового, закликаю вс╕х звернути увагу на загрозу, що з'явилася на горизонт╕. Я маю на уваз╕ орден Серпент. Тисячами рок╕в ми боримося з ╖хн╕ми членами, але вс╕ спроби знищити кор╕нь проблеми були марними. За весь пер╕од ╕снування ВОРТЕКСу наша орган╕зац╕я намагалася навести порядок кр╕зь всю св╕тову л╕н╕ю Всесв╕ту, що включа╓ в себе прост╕р ╕ час. Але ордену завжди вдавалося знаходити тр╕щини в св╕тобудов╕, вислизаючи з нашого поля зору. Не забувайте, що кожного дня вони намагаються знищити св╕т, в якому ми народились! Члени ордену вдираються в тканину реальност╕, зм╕нюючи под╕╖ в час╕ ╕ руйнуючи ц╕л╕ вим╕ри. Але недавно нам вдалося натрапити на ╖хн╕й сл╕д. Детальн╕ше вам про це розпов╕сть Арто.

Прожектори зм╕нили напрямок св╕тла ╕ промен╕ осв╕тили третю кулю. На мон╕тор╕ з'явилося зображення металевого куба. Предмет пост╕йно м╕няв свою структуру, розпадаючись на молекули. Спершу куб перетворився на п╕рам╕ду, пот╕м на цил╕ндр. На деякий час ╕стота стала людською постаттю, але зм╕нилась на с╕ру пляму.

-- Скоро настануть важк╕ часи, тому ми ма╓мо приготуватися до найг╕ршого, - почав промову Арто. - Я бачив майбутн╓ кр╕зь призму часу. Ми б╕льше н╕коли не побачимо св╕т, який був ран╕ше. Пролиються р╕ки кров╕. Але не потр╕бно втрачати над╕╖. На одн╕й ╕з експедиц╕й наш заг╕н натрапив на сл╕ди ордену Серпент на планет╕ Торн. Дивом ╖м вдалося вижити. Кожен може ознайомитися з деталями справи, але я пропоную ознайомитися з╕ словами очевидц╕в. Передаю слово кер╕вников╕ загону Дев╕ду Стюарту.

Св╕тло прожектор╕в метнулося. Джон ледве встиг схопитися за поручень, перш н╕ж куля почала свою подорож до центра майданчика. Коли куля п╕д'╖хала у центр, перед ними розкрилась панорама на к╕льце, в якому перебували ус╕ члени ВОРТЕКСу.

-- Це велика честь виступати перед ус╕ма, - сказав Дев╕д, - але перейдемо до сут╕ справи. В л╕с╕ селища Палермо, на планет╕ Торн ми з╕ткнулися з членами ордена Серпент. ╥м вдалося вбити дв╕ групи агент╕в ВОРТЕКСа, але завдяки сп╕льним зусиллям нам вдалось знищити б╕льш╕сть член╕в ордену. Головний, який називав себе Пастухом, ╓диний, хто залишився живим п╕сля т╕╓╖ сутички. Йому вдалося втекти. Особливу подяку хочу передати агентов╕ Джонов╕ См╕ту, який перший зв╕льнився ╕ допом╕г в боротьб╕ з ворогами. Нехай в╕н доповнить мою розпов╕дь.

-- Я був учасником под╕й в Палермо, - промовив Джон. - Коли група козлоногих схопила нас, вони прив'язали кожного з агент╕в до стовпа, щоб зд╕йснити жертвоприношення. В той день завдяки ритуалу вони хот╕ли викликати свого бога Серпента у наш св╕т. Мен╕ вдалося зв╕льнитися в╕д пут ╕ порушити ╖хню церемон╕ю. В той день загинуло багато агент╕в. Я м╕г стати одним з них, але мен╕ допомогли мо╖ в╕рн╕ союзники. Закликаю вс╕х прозоро подивитись на ситуац╕ю! Ворог вже близько. Наступного разу вони можуть влаштувати ще одне жертвоприношення. Все, що ╖м потр╕бно - т╕, хто подорожу╓ кр╕зь час, бо ми п╕дхоплю╓мо зертон╕т╕в, як╕ допомагають ╖м проводити ритуали. Будьте обережн╕, коли в╕дправля╓тесь на завдання.

-- В╕рн╕ слова говориш ти, - промовив ╕з динам╕ка капсули чолов╕к ╕з зморщеним обличчям, як у новонародженого. - Зертон╕ти - небезпечн╕ ╕стоти, що живуть у р╕ках Хроноса. Не варто плисти проти теч╕╖, якщо не любиш ризикувати. Зертон╕ти живуть у тканин╕ часу ╕ не люблять, коли хтось каламутить ╖хню р╕чку. Я, М╕но, питаю Джона, як вдалося тоб╕ зв╕льнитися в╕д пут?

-- Мотузки сам╕ спали, коли я, приклавши зусилля, спробував зв╕льнитися. - в╕дпов╕в Джон.

-- Однак, вдалося зняти ╖х т╕льки тоб╕, - заперечив М╕но. - Не б╕йся, скажи правду, синку.

-- Мен╕ нема чого додати, - в╕дказав Джон ╕ в╕дчув, як кожен м'яз його т╕ла спазмувався. В╕д бол╕ в╕н впав на п╕длогу.

-- Брехня - зброя слабкого, - промовив М╕но. - В╕дчуваю я дар в середин╕ тебе. Можеш ти проходити кр╕зь тканину реальност╕ ╕ в╕дчиняти двер╕ кр╕зь св╕ти.

-- ╤ справд╕, - кр╕зь зуби проц╕див Джон. - Вгамуйте цей нестерпний б╕ль, прошу!

-- Збрехавши, ти сам прир╕к себе на муки. В╕дпущу я тебе, якщо будеш г╕дно себе вести перед Синодом.

-- Буду, об╕цяю, - Джон в╕дчув, як т╕ло розслабилось ╕ б╕ль зникла. - я можу мандрувати кр╕зь прост╕р ╕ час без пристро╖в, але попри те, що мен╕ вдалося волод╕ти даром, п╕сля кожного разу використання я в╕дчуваю слабк╕сть, запаморочення ╕ нудоту. Часами мен╕ ста╓ дуже зле. Я думаю, що дар повол╕ вбива╓ мене.

-- За все треба платити. Дума╓ш ВОРТЕКС просто так прийняв пропозиц╕ю в'язня Кенрайссела вступити в наш╕ ряди? Скажу чесно: ти ц╕нний агент в наш╕й орган╕зац╕╖.

-- Чому ж дос╕ трима╓те мене тут, якщо вам в╕домо, що я можу нако╖ти?

-- Саме тебе потр╕бно обговорити на сьогодн╕шн╕й нарад╕, - втрутився в розмову Арто. - На жаль повернути тебе назад до Кенрайсселу, зв╕дки тоб╕ вдалось вибратись, не можна, адже вс╕ агенти ВОРТЕКСу знають, що в'язницю намагалися зламати ╕ к╕лька раз╕в ╖м це вдалося. Кенрайссел - стратег╕чний об'╓кт, де в'язн╕, як╕ непридатн╕ до соц╕уму виготовляють взуття ╕ форму для агент╕в ВОРТЕКСу, а також приносять ╕ншу користь сусп╕льству. Не дивно, що орден Серпент намагався проникнути у нього. Одного в'язня ╖м нав╕ть вдалося зв╕льнити.

-- Але не треба забувати, що Джон См╕т потрапив до Кенрайсселу, бо вбив людину ран╕ше призначено╖ смерт╕, порушивши часов╕ рамки, - додав Сьомий.

-- Якщо я не можу повернутись у в'язницю, то ви ма╓те стратити мене, - сказав Джон. - Зроб╕ть це! Зв╕льн╕ть св╕й св╕т в╕д убивц╕!

-- Готовий ти отримати покарання за смерть ╕нших? - запитав М╕но. - Якщо це правда, я хвалю тв╕й вчинок. Але не забувай, що не ти дав соб╕ життя, щоб його забирати. Цього не вправ╕ зробити ╕ ми без об'╓ктивно╖ причини. Поки що у нас ╓ теор╕я, що Джон потр╕бен ордену в корисних ц╕лях.

-- Йому допомага╓ Захар╕й Спенсер, - сказав Еркон. - Темна конячка в ц╕й гр╕. Ми вважа╓мо, що в╕н керу╓ орденом Серпент.

-- Не думаю, що йому щось потр╕бно в╕д мене, - промовив Джон. - Одного разу в╕н намагався вбити мене. П╕д час ╕нциденту в притулку в╕н сказав, що коли я себе вб'ю, катастрофа зупинитися. Як я тод╕ помилявся! На якусь мить я д╕йсно загинув, але пот╕м прийшов до тями. В ╕нш╕й реальност╕, мен╕ вдалося зустр╕ти Захар╕я Спенсера, який написав про мене книгу. В╕н за допомогою ф╕лософського каменю м╕г керувати реальностями. П╕сля того, як я повернувся у свою реальн╕сть кр╕зь книгу, написаною Захар╕╓м, у волод╕ннях богин╕ Морр╕ган мене навчили опанувати мо╖ зд╕бност╕. Саме тод╕ я зм╕г втрутитись ╕ врятувати сво╓ життя та Аб╕гель п╕сля ╕нциденту в притулку.