Але Боже мій, сере, а чи не можна нам довідатися як звуть цього месію? зацвірінькав Магнан. І коли ми зможемо зустрітися з ним?
Цікаво, що ви скористалися стосовно до Гордуна саме цим словом, самовдоволено вимовив Деригвізд. У даний момент гуру подався в гори, щоб віддатися там медитації в оточенні свої чола, чи учнів, називаних на місцевому діалекті громілями.
Ви сказали… Гордун? непевно перепитав Магнан. Господи, треба ж, які бувають збіги, його кличуть так само як того мерзотника, отамана бандитської зграї, який мав безпрецедентну нахабність надіслати сюди одного зі своїх шибеників з погрозами на адресу Вашого Превосходительства!
Рожеве обличчя Деригвозда набрало нудного бузкового відтінку, що являв різкий контраст із липовою зеленню напівнеофіційного смугастого піджачка, який він постійно носив разом з манишкою.
Боюся, Магнане, вимовив Деригвізд голосом, у якому чувся шелест залізного колеса, що наїжджає на ніжну плоть, що ви дозволили собі розкіш обзавестися безліччю помилкових вражень. Його Шаленство Духовний Лідер Гордун дійсно надіслав до мене емісара для узгодження деяких питань, які стосуються сфер впливу, однак зробити з цієї обставини висновок, що я нібито спасував перед неприпустимим натиском, значить зробити нічим не виправданий спекулятивний умовивід!
Можливо, я просто помилково витлумачив фразеологію його посланця, сер, із кривуватою усмішечкою сказав Магнан. Мені здалося, що вирази, штибу «іноземні кровососи» та «боягузливі писаки», звучать як завгодно, але тільки не дружньо.
Лайка на фасаді не висне, правда, сер? весело пискнув представник Економічного відділу, за що і був простромлений лютим поглядом Посла.
Так, вирази якісь надто вже сильні, вимовив, щоб хоч чимось порушити посталу тишу, полковник Сидів–Мозоль. Але я думаю, ви поставили цього типа на місце?
Ну, відносно цього, то мені довелося зважити всі за і проти щодо вибору найбільш коректної, з точки зору протоколу, позиції стосовно згаданого громіля. Повинний зізнатися, що якийсь час я розглядав можливість зайняти позицію 804–B, посилену: «Величне Достоїнство з обертонами Стриманого Гніву», але доводи холодного розуму взяли гору.
А як щодо 764–ї, сер? запитав, сподіваючись повернути собі начальницьку прихильність, представник Економічного відділу, «Глузливе Презирство з найтоншим відтінком Перспективи Неприємного Здивування»?
Занадто тонко, пробурчав полковник Сидів–Мозоль. Може не мудрувати і скористатися старою, надійною 26–А?
Добра, вірна «Погроза Припинення Переговорів», Уїлбуре? Приправлена, наскільки я пам'ятаю, «Другорядними суперечками Стосовно Форми Столу»?
Джентльмени! призвав своїх співробітників до порядку Деригвізд. Ви забуваєте, що дата виборів неухильно наближається! У нас не залишилося часу для традиційних маневрів. Проблема, яка стоїть перед нами, надзвичайно проста: як нам досягти найкращих результатів в інтелектуальній дуелі з гуру?
А чому б просто не зазвати його до нас і не сказати, що ми пропхнемо його на виборах вперед за умови, що надалі він буде, не викобенюючись, танцювати під нашу дудку? запропонував Радник, який відрізнявся прямотою, по зв'язках із громадськістю.
Повисла шокована мовчанка, яку першим перервав Деригвізд:
Наскільки я розумію, Ірвінгу, ви мали на увазі запропонувати, щоб ми завірили Його Шаленство в безумовній підтримці Корпусом його зусиль у досягненні добробуту Оберону, зрозуміло, за тієї умови, що він завоює довіру виборців, про що повинна свідчити перемога, здобута їм на виборах, так?
Ну, загалом, щось у цьому дусі, пробурмотав Ірвінг, обережно опускаючись у своє крісло.
Попри все те, сказав Деригвізд, залишається ще немаловажне питання щодо того, як найкраще довести мої запевнення до відома Його Шаленства, який усамітнився в гірській глухомані…
Але це не так вже і складно, сер, сказав Магнан. Ми просто відправимо до нього посланця з запрошенням на чашку чаю. Я пропоную, що–небудь значне, із золотим тисненням.
Наскільки мені відомо, цьому Гордунові досить свиснути, щоб до нього збіглося десять тисяч кровожерливих шибеників, перепрошую, учнів жадаючих мудрого наставляння, знову встряв представник Економічного відділу. Кажуть, начебто всяк, хто посмів сунутися до них, повертався назад з відрізаним хвостом.