Вибрані листи

Лист 12

Пліній Теренцієві Скавру[130] — вітання

Збираючись виголосити невеличку свою промову, яку сподіваюсь опублікувати, я запросив декількох слухачів, щоб було перед ким потремтіти; ще декількох — щоби правду почути. Дві речі спонукають мене до виголошення написаного[131]: по-перше, щоб відчути отой трем, отже, й потрібну напругу, по-друге, щоб мене поправили, якщо не зауважу, як то буває, власної похибки.

Я отримав те, чого шукав: знайшов тих, хто щедро поділився зі мною своїм розумінням, та й сам дещо помітив — для покращення. Тож книга, яку я послав тобі, — виправлена. Про що вона — скаже тобі заголовок; інше — сама книга; з нею вже тепер маєш так ознайомитися, щоб і без передмови розуміти, що тут і до чого. Дуже хотів би почути від тебе, що думаєш про цілість, про частини. Я ж або ще притримаю її, обережніший, або впевнено пущу у світ, — то вже куди зверне мене твоя думка, якій довіряю. Бувай здоровий!

Лист 18

Пліній Кальпурнієві Макру[132] — вітання

Добре мені — бо й тобі добре: маєш коло себе дружину, маєш сина. Насолоджуєшся морем, джерелами, зеленню, полями, чудовою своєю віллою. Не сумніваюся, що вона справді чудова, раз її вподобала собі щаслива людина ще перед тим, аніж стати найщасливішою. Я у своїй етруській посілості[133] то мисливством займаюся, то літературою; іноді — і тим, і тим водночас, але й досі не можу тобі чітко сказати, що для мене важче: вполювати якусь дичину чи щось путнє написати. Бувай здоровий!

Лист 19

Пліній Валерієві Павліну[134] — вітання

Бачу, як ти м’яко поводишся зі своїми рабами, от і захотілося саме тобі розповісти, як поблажливо я ставлюся й до своїх. Завжди ношу в душі оте Гомерове: «…pater d’hos epios een[135]» — й наше: «батько сім’ї». Та навіть якби я від природи був суворіший, черствіший, однак мене зламала б недуга мого відпущенника Зосима — так уже він у тій своїй недузі потребує людського тепла![136] Це порядна, готова до послуг, освічена людина. Він і за приписаними йому обов’язками, й за вродженим хистом (сказати б, на чолі написано), — комедійник, і в цьому мистецтві він осягнув чимало. Декламує живо, вдумливо, доладно, але й стримано[137]. На кітарі грає навіть краще, ніж це потрібно комедійникові. А промови, історичні тексти й вірші виголошує так, мовби тільки цьому вчився.

Все це я описав тобі у подробицях, щоб ти знав, скільки-то він один робив мені послуг і якими приємними були вони для мене. До того ж я віддавна люблю того чоловіка, а через його хворобу те почуття ще й посилилося. Це вже природа подбала — ніщо так не підживлює любові, як страх утрати, і той страх раз од разу боляче мене вражає. Якось, декілька років тому, коли він зосереджено й натхненно декламував, ротом йому пішла кров. Я вирядив його до Єгипту[138]; після довгої подорожі, дещо скріпнувши, він нещодавно повернувся. Та ось, декілька днів поспіль напружуючи голос, знову став покашлювати (давня хвороба нагадала про себе), й знову пішла кров. От я й вирішив послати його у твою заміську посілість, що поблизу форуму Юлія, бо від тебе ж не раз я чув, що там і повітря здорове, й молоко найпридатніше для лікування таких-от хвороб. Тож напиши, будь добрий, своїм, щоб його прийняли й щоб він почувся там як вдома, щоб його забезпечували, звісно, за плату, всім потрібним; певно, й лікар знадобиться. Він такий вже скромний та ощадливий, що відмовляє собі не лише в чомусь приємному, а й в необхідному для здоров’я. Дам йому на дорогу стільки, скільки потрібно, щоб дістатися до тебе. Бувай здоровий!

Книга VI

Лист 1

Пліній Тіронові[139] — вітання

130

Теренцій Скавр — можливо, граматик, відомий своїми коментарями творів Горація.

131

…до виголошення написаного… — Про рецитації див. І, 13, а також Передм., с. 28–29.

132

Кальпурній Макр — уродженець Цізальпінської Галлії, консул (103 р.), правитель провінції Мезії (109–112).

133

…у своїй етруській посілості… — див. IX, 36, а також Передм., с. 31.

134

Валерій Павлін — уродженець Форуму Юлія, міста в Нарбонській Галлії (нині Фрежю).

135

Як той батько ласкавий (грец.).

136

…потребує людського тепла… — див. VII, 26, а також Передм., с. 39–40.

137

…стримано… — В оригіналі decenter, тобто — не переступаючи межі пристойного, як личить.

138

Я вирядив його до Єгипту. — Ще Корнелій Цельс (І ст. н. е.) у своєму трактаті про медицину рекомендував хворим на сухоти перебування у Єгипті; він же й інші античні лікарі радили хворим на сухоти здорове молоко й цілюще повітря.

139

Тірон — Калестрій Тірон, близький приятель Плінія, про що свідчить особливо тепла тональність цього листа, бо такий приятель, — то наче половина власної душі, як Вергілій — для Горація (Оди, І, 3).