Але «Плуг» для того і створений, щоб боротися з рештками «просвітянства» — дрібнобуржуазної ідеології як серед своїх членів, так і їхніми творчими зусиллями серед широких мас селянства. Було б малодушністю цього не визнавати — і з тим більшою енергією працювати, що більше стає небезпека. Основний тягар боротьби звичайно лежить на плечах пролетарської частини «Плуга» і тих старіших його членів, що вже не раз видержали багато боїв у складній ситуації останніх років. Свідомість громадських обов'язків, що лежать на них, запорука того, що й надалі спілка розвиватиме свою роботу так, що буде вірною пособницею своїх товаришів пролетарських письменників і даватиме для них нові й нові кадри вихованих у своїх лавах членів. Це ніяк не позбавляє її і самостійного значіння як певної групи мистців, що поставили своїм завданням обслуговувати художніми творами селянство в приступній для нього формі.
А для осягнення цієї мети лишається в силі поставлене нами з дня нашого засновання п'ять років тому гасло невпинної упертої учоби, підвищення кваліфікації, учоби в кращих представників української, російської, європейської, всесвітньої літератури від стародавніх і до наших днів, а разом — і то насамперед — учитися в наших читачів.
Із цим гаслом вступаємо і в новий десятий рік пролетарської революції.
Хто ліквідує пролетлітературу?[449]
«Страшне» сугубо відповідальне це слово — «ідеологія».
Страшне, сугубо-відповідальне слово — ідеологія.
обувавши на курортах, ваплітяни з новим запалом кинулись у літературну дискусію. На голови супротивників знов посипались:
1) «Ворони, що з усякої нагоди чіпляють собі „марксівського“ хвоста, аби скидатися на павичів...».
2) «Ступи[450], хоч би й йоркширської чи якої там породи, що показують себе в своєму „органічному“ вигляді і в гонитві за жолудями підривають коріння молодого літературного дуба...».
3) «Цілковиті невігласи й персонажі з побутової „малоросійської“ п'єси»...
4) «Ті, що в них глузд давно з'їхав набакир... розводять літературну проституцію, що ім'я їй халтура... Компромітують всі наші зусилля у створенню письменника й письменства... Грають на „темних“ інстинктах... ліквідують пролетарську літературу... куркулізують її і т. д., і т. д.».
Це, так би мовити, об'єктивно. А суб'єктивно — бере президент Вільної Академії Пролетарської Літератури товариш М. Яловий ім'я «визнаного вождя ліквідаторства пролетарської літератури на Вкраїні тов. С. Пилипенка» і, нагороджуючи його також силою чемних епітетів, зрушується на нього в 36 номері «КіП'у» академічною статтею «Теоретична плутанина ліквідаторів».
Плутанина ця, на думку визнаного вождя пролетарської літератури на Вкраїні тов. Ялового сконденсована у такій моїй цитаті:
В художню літературу я (С. Пилипенко) включаю різні форми її від найпростіших до найскладніших і не тільки генералів від літератури вважаю за вояків, але й силу непомітних маленьких одиниць, що їхніми зусиллями не в меншій мірі формується великий багатогранний культурний процес («КіП» № 26 р.).
Хто ці непомітні маленькі одиниці — викривається в другій цитаті, що її згадує тов. М. Яловий «по пам'яті», а я можу навести точно:
Поняття літератури в радянських умовах ми повинні поширити, включивши в неї велетенську працю наших робсількорів, чого не знало буржуазне суспільство. Так само в поняття художньої літератури треба включити художній розділ наших стінгазет і рукописних журналів, як також і художні дописи робселькорії, бо й вони виявляють образний світ свого колективу. По суті різниця між ними і працею професіоналів-мистців полягає лише в числі і силі образів. Це речі даної категорії, різної лише кваліфікації. Спільні зусилля всіх їх вливаються в один могутній процес розвитку нової літератури, а цей — у загальне річище великої культурної революції.
449
Подаємо за першодруком у 37 числі додатка до газети «Вісті ВУЦВК» — «Культура і побут» за 1926 р.
450
Ступи — тут вжито у значенні свині (діалектне слово вживається, коли йдеться про товсту, незграбну, неповоротку людину).