Постанова політбюра ЦК КП(б)У про українські художні угруповання[723]
Політбюро ще раз підтверджує, що ні одна з існуючих літературних організацій, у тому числі й «Гарт», не можуть претендувати на єдине представництво партії в ділянці художньої літератури і на монопольне переведення партійної лінії в цій ділянці.
У той же час ПБ ЦК визнає за шкідливе агітацію проти «Гарту», начебто організації націоналістичної, ворожої партії та ін. Не зважаючи на деякі дефекти, що виявились не в досить широкому охопленню пролетарських письменників, зокрема письменників з робкорів, та деяку кастову замкненість, ПБ ЦК визнає, що «Гарт» за весь час існування виконав велику працю щодо об'єднання навколо партії й Радянської влади найбільш живих і талановитих сил сучасної української літератури та поезії. «Гарт» до певної міри об'єднав український пролетарський письменницький фронт проти буржуазно-націоналістичної ідеології. На з'їзді «Гарту» відзначено дефекти й ухвалено відповідні постанови для їх усунення.
Існуюча організація селянських письменників «Плуг» провадить велику й важливу працю, яку партії слід всебічно підтримувати, але з тим, щоб місцеві групи «Плуг» не набирали масового характеру й не зливалися з організаціями сількорів. Робкори й сількори, як зазначено в резолюції ХІІІ-го з'їзду, є лише резерв, з якого шляхом роботи літорганізацій повинні виробитись пролетарські та селянські письменники. Щодо «Плуга», то він повинен залишатись організацією селянських письменників в ділянці художньої літератури. Місцеві осередки «Плуга» можуть виникати тільки там, де є партійні організації, що можуть керувати їхньою роботою. ЦК пропонує парторганізаціям взяти на себе це завдання і ні в якому разі не допускати відриву місцевих груп «Плуга» від партії.
До організацій попутників на Україні («Ланка», група літераторів, що об'єдналася навколо журналу «Життя й Революція»), яка приймає плятформу Радвлади, слід додержуватись тієї ж лінії, що зазначена про попутників у загальнопартійних постановах.
Визнати організацію єдиного Всеукраїнського центру пролетарських письменників за передчасну, бо для такого центру немає ще певних умов.
ЦК вважає за необхідне організувати серйозну марксівську критику й бібліографію, яка б викрила дефекти та збочення, що є як серед письменників «Гарту», так і серед інших літературних угруповань. Ця критика, підтримуючи талановитих радянських письменників, разом з тим повинна відзначити їхні помилки, які бувають тому, що ці письменники не завжди правильно розуміють радянську політику, а також направляти їх на ліквідування буржуазних та націоналістичних пересадків.
Об'єднана резолюція 3-го з'їзду «Плуга»[724]
1) Сучасний момент можна характеризувати як вступ у добу великої культурної революції. Населення Радкраїни швидким темпом входить в цю добу, але водночас спостерігаємо деяке розходження між культурними потребами робітничо-селянських мас і можливостями їх задоволити. З одного боку маємо загальне підвищення добробуту після років руїни, поширення світогляду трудящих як наслідок жовтневого перевороту і величезної політично-виховавчої роботи під керовництвом компартії. З другого боку маємо технічну відсталість нашої країни, брак матеріяльних засобів, брак кваліфікованої культурної сили.
2) Аналогічну картину бачимо і в літературі як у частині загального культурного фронту. І тут «жажда на культуру» випереджує зріст молодої революційної літератури, не дивлячись на безпереривне підвищення творчої продукції мистців, так у кількості, як і в якості, на певне поглиблення літературної кваліфікації письменників, що прийшли в літературу після Жовтня, зосібна літературного молодняка, — що створює своєрідні «літературні ножиці».
3) Водночас бачимо наявність упливу на революційних письменників дрібнобуржуазної стихії, як у місті, так і на селі, що породжує ідеологічне збочення і ухили, викривати які є перший обов'язок марксистської критики.
4) Одкидаючи рішуче закиди «Плугові» в цілому щодо «просвітянства», з'їзд підкреслює всю важливість і серйозність плужанської праці, що і надалі має скеруватись, згідно з § 9 резолюції ЦК РКП про політику в галузі художньої літератури, а саме: «поволі переводити молоді кадри селянських письменників на шлях пролетарської ідеології, проте ні в якому разі не збавляючи в їх творчості селянських літературно-мистецьких образів, цю конечну передумову впливу на селян».
723
Уперше надруковано в газеті «Вісті ВУЦВК» від 22 квітня 1925 р. Подаємо за передруком у 3 числі журналу «Плужанин» за 1925 р. Матеріалу передувала заувага від редакції: «Та широка літературна дискусія, що відбулася на Україні зимою й по весні, різні суперечки й „літбої“ письменницьких організацій (зокрема спори „Плуга“ й „Гарту“) мали своїм наслідком відповідну постанову, що її ухвалило Політбюро Компартії 10/IV 1925 р. з приводу доклада Агітпропа ЦК КП(б)У. Нижче подаємо всю постанову, взяту з органа ВУЦВК'у „Вісти“ від 22/IV 1925 р. Звертаємо увагу наших низових осередків на ті місця постанови, де Політбюро вказує на хиби „Гарту“ (значить, „Плуг“ був правий, нападаючи на „Гарт“ на його І Всеукр[аїнському] З'їзді) та на завдання й ролю „Плуга“ яко організації селянських письменників».
725
Шмигельський Антон (1901-1972) — поет. Належав до літературних організацій «Плуг», ВУСПП та «Західна Україна».