18) Секції, що існували раніше в «Плузі» — розпустити, за винятком Нацсекцій, що являються і надалі бажаними. Щодо Секції ЗУ (Західньої України), то, виходячи з особливих функцій, що на неї покладаються, вважати бажаним оформлення її в виді автономної літературно-громадської організації при одночаснім добровільнім співчленстві її учасників в «Плузі» та інших ревлітоб'єднаннях.
19) Щодо гуртків, то з'їзд вважає за доцільне від безпосереднього організаційного керовництва ними одмовитись. Одночасно, будучи організацією масовою, «Плуг» мусить і надалі давати літературні поради як цілим гурткам, так і окремим початкуючим письменникам, допомогаючи останнім виявити свої здібності.
20) З метою тіснішої ув'язки роботи «Плуга» з політосвітніми органами у галузі керовництва літгуртками з'їзд ухвалює звернутись до Наркомосу з проханням утворити при ЛІТО відділу мистецтв Головполітосвіти дорадчу колегію з представників літературно-громадських організацій.
21) Щоб допомогти початкуючим письменникам виявити свої здібності і набути кваліфікацію — при філіях «Плуга» треба засновувати літературні студії як для членів «Плуга», так і бажаючих з-поза організації. Участь кожного окремого члена «Плуга» у роботі літгуртків вважати за неодмінний громадський обов'язок.
22) Визнаючи в принципі корисність організації пролетписьменників у всесоюзному маштабі для створення єдиного фронту пролетлітератури, «Плуг» вважає за потребу блокуватися з ВАПП'ом, не входячи в ближчі організаційні зв'язки, оскільки це може повести до надання «Плугові», організації революційно-селянської, функцій репрезентанта української пролетлітератури.
23) Вважаючи, що ні одна з існуючих літорганізацій не має права в повній мірі іменуватися пролетарською, що в творчості нашої спостерігаємо лише окремі елементи пролетарські, з'їзд разом з тим підкреслює нагальну і настирливу потребу засновання масової пролетарської письменницької організації. Цього вимагають:
а) Розвиток українізації пролетаріяту на Україні і потреба відповідного обслуговання його літературними цінностями.
б) Наявність широкого робкорівського і стінкорівського руху як першого етапу виявлення клясової свідомости через літературу і як основного резерву, звідки черпатимуться нові кадри пролетарських мистців.
в) Зріст у «Плузі» та інших літорганізаціях певної частини письменників, що своїми творчими устремліннями, працею в робітничих кварталах, усією своєю ідеологічною установкою потрібують об'єднання саме в масовій організації пролетписьменників.
г) Своєрідна установка ВАПЛІТЕ, що відступає від принципів масової організації й має особливі погляди на мистецько-громадську працю, що унеможливлює перехід туди як спролетаризованих елементів з «Плуга», так і новим кадрам письменницької молоди.
24) 3-й з'їзд «Плуга» констатує, що, не дивлячись на неодноразові постанови вищих парторганів про необхідність поліпшення матеріяльно-правового стану робітничо-селянських письменників (13-ий з'їзд РКП, резолюція ЦК РКП від 1/VII-1925 року і т. інш.) і вживані досі з боку профорганізацій заходи — робітничо-селянські письменники ще й тепер перебувають у тяжкім матеріяльнім і непевнім правовім стані.
Щоб зарадити цьому, 3-ій з'їзд «Плуга» постановляє:
25) Члени «Плуга» і його ЦК активно сприяють організації, зміцненню і закріпленню письменницької профорганізації в формі місцькомів при СРП Спілки Робос[727]. За прикладом Харкова допомогти організувати такі місцькоми по інших містах, де є відповідна кількість письменників, залучивши до них насамперед письменників-одиночок.
26) Просити письменницький місцьком, щоби він укупі з секцією робітників преси встановив по можливості тверді норми оплати за літературні твори, задля чого виробив би типовий договір, обов'язковий для всіх видавництв, у якім мусить бути обумовлено: мінімальний термін на право видання роботи письменника видавництвом, термін виходу з друку даної праці, заборона передруку, точна унормованість виплати гонорару і т. інше.