ЦК ставить перед всіма партійними і радянськими органами завдання виказати всіляку моральну й матеріяльну допомогу українським письменникам та їх організаціям.
ЦК доручає Наркомосу, на основі зазначених пропозицій, розробити конкретні заходи щодо покращання стану революційних письменників України (авторське право, житловий стан, лікування, видавнича справа).
14. Політбюро ЦК КП(б)У доручає відділу преси намітити конкретні заходи до виконання зазначених постанов і пильно стежити за їх переведенням у життя.
Що ухвалив Четвертий з'їзд «Плугу»[733]
Заслухавши доповіді, 4-й з'їзд «Плуга» визнає, що:
1) В епоху соціялістичного будівництва основним завданням і одночасно елементом і передумовою цього будівництва являється піднесення культури, розвитку робітничо-селянських мас. Запобігти розриву між буйним темпом індустріялізації нашої країни і культурним розвитком трудящих мас може тільки вперта праця на культурному фронті усіх творчих сил під неподільним керовництвом пролетаріяту та його партії. В цій роботі головна роля «Плугу» яко спілки революційних селянських письменників полягає в тому, щоб засобами художнього слова в близьких для селянства формах притягати селянські маси до будівництва соціялізму.
2) 4-й з'їзд «Плуга» зазначає, що за 5 років своєї літературно-громадської праці поруч з посильними виконаннями цих завдань, поруч з досягненнями, що виявилися у процесі збирання сил і організації роботи спілки, є ще й чимало невиконаного. Відображення в літературній творчості моментів соціялістичного будівництва стоїть перед «Плугом» і тепер як головне завдання. Цього можна досягти тільки високою якістю літературної продукції.
Тому «Плуг» мусить концентрувати і надалі свої зусилля на мистецькій кваліфікації своїх членів.
3) В організаційній справі «Плуг» надалі має зректися форми організаційного масовізму, що, завдяки включенню до складу спілки великої кількости малокваліфікованих початкуючих письменників, призводить до зниження художньої вартости продукції колектива в цілому.
Але з'їзд зазначає, що ця відмова від організаційного масовізму не повинна ні в якому разі змішуватись з масовізмом в роботі, який лишається гаслом «Плуга», бо зв'язок з робітничо-селянськими масами і обслуговання їх являється єдиним джерелом, без якого не може існувати і розвиватися жодна революційна літературна організація.
4) З метою утворення єдиного революційного фронту літератури з'їзд доручає ЦК «Плугу» і надалі переводити разом зі спілкою пролетарських письменників — ВУСПП та «Молодняком», боротьбу за створення на Україні Федерації Радянських письменників.
5) 4-й з'їзд підкреслює значіння органу спілки «Плужанина» як виховавчого органа і, констатуючи, що не всі члени спілки є передплатники та співробітники цього журналу, нагадує відповідні постанови 3-го з'їзду «Плуга» про обов'язкову передплату органу спілки та співробітництво в ньому.
6) З'їзд затверджує постанову ЦК «Плугу» про вступ цілком колективом «Плуга» в пайщики видавництва «Плужанин» і передачу йому, яко пая, нерухомого майна спілки.
7) Рекомендувати всім членам спілки персонально вступити в пайщики видавництва, а також притягати до участи в ньому різні радянські організації і установи та окремих осіб, що співчувають меті видавництва «Плужанин».
«Плуг» на новому етапі[734]
I. Велетенська перебудова всього радянського села на соціялістичних основах, стихійний ріст колективного руху, остання боротьба за знищення глитая як кляси, рішучі кроки до індустріялізації сільського господарства, перші ластівки майбутніх агроміст — вимагають від усіх органів і організацій, що зв'язані в своїй роботі з селом, а значить, і від спілки селянських письменників «Плуг», відповідно перебудувати й свої організаційні форми, й методи своєї діяльности.
II. Готуючись до свого чергового V з'їзду в квітні 1930 р., спілка «Плуг» має самокритично і за допомогою критики радянського суспільства переглянути свій теперішній громадський і творчий шлях і намітити плян своєї подальшої діяльности на цьому новому етапі, що є логічним продовженням минулої праці.