Разом з цим з'їзд доручає Бюрові «Плуга» в подальшій роботі порушити питання про Всесоюзне об'єднання організацій пролетарсько-селянських письменників усіх народів СРСР.
10. Визначаючи себе як пролетарсько-селянську організацію, тим самим «Плуг» визначає і своє ставлення до інших літ[ературних] організацій, що існують зараз на Україні. З'їзд надалі доручає всіляко підтримувати ті з них, що фактично боряться за гегемонію пролетарської літератури.
11. Вітаючи утворення Всеукраїнської федерації радянських письменників, «Плуг», як один з ініціяторів-членів-фундаторів цієї федерації, має допомагати їй стати дійсно об'єднуючим центром радянського письменства на Україні, що працюватиме за програмовими засадами ком[уністичної] партії.
Одночасно з'їзд доручає Бюрові «Плуга» вжити заходів до найскоршого забезпечення федерації своїм видавництвом та літературними органами (журналом та літературною] газетою).
Водночасно федерація мусить подбати про різні заходи щодо обслуговування початківців, як то видання спеціяльного часопису для початківців, що мав би керуватися консультаційним бюром федерації радянських письменників. Федерація також мусить взяти участь у розробці питань щодо літ[ературної] освіти взагалі.
12. З'їзд доручає Бюрові «Плуга», користуючись цією резолюцією та іншими матеріялами з'їзду, опрацювати і подати до наступного пленуму спілки «Плуг», що відбудеться восени 1930 р., ідеологічну мистецьку плятформу організації.
Творчий шлях пролетарсько-селянської літератури[769]
1. Переглянувши в жорстокій самокритичній роботі творчість «Плугу», виявивши усі негативні й позитивні сторони в ній, з'їзд з задоволенням констатує велике зростання творчої продукції «Плуга», що за час від останнього IV з'їзду зросла вдвоє проти попередніх 5 років. Разом з кількісним зростанням творчість плужан і якісно підвищилася, наблизившись до здійснення завдань, що стоять перед літературою за доби соціалістичної реконструкції народнього господарства СРСР взагалі й сільського господарства зокрема. Творчі шукання пролетарсько-селянської літератури на сьогоднішньому етапі її розвитку упираються в проблему творчої методи й стилю.
2. «Плуг» розуміє літературний стиль як художнє втілення в мистецтві слова світовідчування й світорозуміння певної кляси. Становлячи собою органічну єдність усіх психоідеологічних і технологічних компонентів твору, стиль виявляє підхід художника до дійсности, виявляє способи художньої аналізи й синтези цієї дійсности, є один з виразів клясової психоідеології і класової боротьби.
Проте треба розрізняти стиль кляси у такому загальному його визначенні від варіяцій єдиного класового стилю, отих «ізмів», що їх завжди буває багато як на початку якоїсь епохи, коли приходить нова кляса, так і під час занепаду кляси, коли мистецтво й стиль даної соціальної групи разом із соціальним занепадом свого творця розпадається на безліч «ізмів». Клясовий стиль має багато течій і течійок і створюється він, з одного боку, у внутрішній боротьбі цих течій і течійок, а з другого боку — в боротьбі з клясово-чужими стилями. Варіації єдиного стилю, оті «ізми», мають свої ідеологічні відтінки й на цьому ґрунті боряться. Новий пролетарський стиль в мистецтві перебуває в стадії свого творення, в стадії окремих стильових течій, з-поміж яких в майбутньому переможе якась домінатна стилева течія, що найбільше відповідатиме психоідеології пролетаріяту — будівника соціялізму.
3. Не проголошуючи і не фабрикуючи за одним заходом свого якогось стилю, «Плуг» і не чекає пасивно на пришестя нового стилю, а активно творить його. Це творення відбувається й відбуватиметься в формі гострої боротьби з клясово-ворожими напрямками в літературі, в непримиренній боротьбі з механічним перенесенням стилів й художніх метод буржуазної літератури на ґрунт пролетарсько-селянської літератури.
З'їзд вважає за найголовнішу хибу багатьох плужанських творів неуважне ставлення їхніх авторів до стилевої культури і до творчої методи: у тому самому творі натрапляємо на механічну мішанину найрізноманітніших стилевих ознак. Конструктивно-схематичний реалізм, натуралізм цілком спокійно уживається з романтизмом. Якщо ми маємо вже уміле поєднання таких стилевих компонентів, як тема й сюжет, то проблема літературного портрета ще вимагає багато від письменника: схематизм, трафаретне подання й куркуля, й колективіста, недіялектичний, неглибокий показ героїв ще дуже помітні явища в нашій літературі.