15. У порядкові учоби, поглиблення кваліфікації та готування кадрів з'їзд вважає за потрібне заснувати при ЦБ «Плугу» студійні майстерні за жанрами чи якимись іншими ознаками. З'їзд пропонує ЦБ організувати й поставити по-діловому роботу консультаційного бюра. В інтересах підготування кадрів письменників з'їзд звертає увагу федерації радянських письменників на доконечність організації широкого консультаційного бюра при федерації та видання масового художнього журналу для початківців, де мусять взяти участь всі організації, що входять в федерацію.
З'їзд підносить свій голос за якнайскоріше відкриття в Харкові літературного вузу, що має готувати літературні кадри.
16. Підсумовуючи творчі надбання і стилеві шукання плужан, з'їзд може сказати: відкидаючи вербалістські критичні вправи над «ізмами», канонізацію і видавання цих «ізмів» за домінантний пролетарський стиль, «Плуг» близько в своїх стилевих шуканнях підійшов до тих завдань, що їх ставить перед літературою наше соціялістичне будівництво.
«Плуг» проти ідеалістичних манівців у літературі.
«Плуг» за матеріялістичне мистецтво, що щиро слугує актуальним потребам нашої великої доби пролетарських революцій і соціялістичного будівництва.
«Плуг» за стиль, що є художня конкретизація діялектико-матеріялістичного приймання й відтворення довколишньої дійсности.
Про перебудову літературно-художніх організацій[773]
ЦК констатує, що останніми роками на основі значних успіхів соціялістичного будівництва досягнуто великого так кількісного, як і якісного зростання літератури та мистецтва. Кілька років тому, коли в літературі був ще чималий вплив чужих елементів, що надто пожвавилися з першими роками непу, а кадри пролетарської літератури були ще слабкі, партія всебічно допомагала утворенню та зміцненню окремих пролетарських організацій в галузі літератури та мистецтва, щоб зміцнити позиції пролетарських письменників і працівників мистецтва.
Тепер, коли вже встигли вирости кадри пролетарської літератури і мистецтва, висунулись нові письменники та художники з заводів, фабрик, колгоспів, рямці нинішніх пролетарських літературно-художніх організацій (ВОАПП[774], РАПП[775], РАМП[776] і інш.) стають вже вузькі і гальмують серйозний розмах художньої творчости. Ця обставина створює небезпеку перетворення цих організацій із знаряддя найбільшої мобілізації радянських письменників і художників навколо завдань соціялістичного будівництва на знаряддя культивування гурткової замкнености, відриву від політичних завдань сучасности та від значних груп письменників і художників, що співчувають соціалістичному будівництву.
Звідси потреба відповідно перебудувати літературно-художні організації і розширити базу їхньої роботи.
Виходячи з цього, ЦК ВКП(б) ухвалює:
1) Ліквідувати асоціації пролетарських письменників (ВОАПП, РАПП).
2) Об'єднати всіх письменників, що підтримують платформу радянської влади і прагнуть брати участь у соціалістичному будівництві, в єдину спілку радянських письменників з комуністичною фракцією в ній.
3) Провести аналогічну зміну лінією інших видів мистецтва.
4) Доручити оргбюрові опрацювати практичні заходи до проведення цієї ухвали.
ЦК ВКП(б)
На рівень нових завдань[777]
Вступ СРСР в період реконструкції всього народнього господарства, розгорнутий наступ соціялізму на капіталістичні елементи по всьому фронтові вимагають рішучої перебудови методів і форм роботи й керівництва у всіх ділянках соціялістичного будівництва. Завдання й характер перебудови роботи по-новому з виключною теоретичною глибиною й найбільшою ясністю були уґрунтовані й викладені в промові т. Сталіна «Нові обставини, нові завдання господарчого будівництва».
Вимога партії перебудуватися відповідно до нових завдань соціялістичного будівництва стосується не тільки господарчих організацій. Це стосується геть усіх організацій, усіх ділянок соціялістичного будівництва, у тому числі й ідеологічного фронту.
У ділянці ідеологічній партія провела рішучу боротьбу з ворожими марксизмові-ленінізмові теоріями. Викрито й розбито рубінщину[778], механіцизм[779] і меншевикуватий ідеалізм[780], антимарксистські теорії на аграрному фронті, переверзіянство, літфронтівство[781] і т. д. Лист т. Сталіна до редакції «Пролетарская революція» дає нищівну критику троцькістських контрабандистів, ревізіоністів всіх відтінків і гнилого лібералізму у питаннях історії більшовизму. Він відіграв важливу ролю в посиленні партійної пильности до вилазок клясового ворога і його агентури на всьому ідеологічному фронті.
773
Уперше постанову надруковано в 9 числі часопису «Партийное строительетво» (Москва) за 1932 р. Проект підготував Л. Каганович, остаточна редакція належить Й. Сталіну. Український переклад подаємо за передруком у 5-6 числі журналу «Плуг» за 1932 р.
774
ВОАПП — Всесоюзне об'єднання асоціацій пролетарських письменників у Москві 1928-1932 рр.
776
РАМП — до тексту постанови вкралася помилка, а відтак і до всіх наступних передруків. Малося на увазі — РАПМ (Російська асоціація пролетарських музикантів, 1923-1932 рр.).
777
Уперше матеріал надруковано в газеті «Правда» від 9 травня 1932 р. Український переклад подаємо за передруком у 5-6 числі журналу «Плуг» за 1932 р.
778
Рубінщина — йдеться про уточнення економічної теорії К. Маркса І. Рубіним (1886-1937), котрий наголошував, що поняття вартості передбачає як технічну, так і економічну складову.
779
Механіцизм — світоглядна настанова, що пояснює особливості розвитку суспільства законами механічних форм руху матерії. Серед яскравих її адептів у 1920-ті рр. були О. Мінін (Москва) та В. Рожицин (Київ).
780
Меншевикуватий ідеалізм — йдеться про тенденції в тогочасній радянській філософській думці, в основі яких була орієнтація на діалектичні методи Гегеля та Маркса. Її речником виступав А. Деборин (звідси — «деборинщина»), В Україні цих поглядів дотримувався філософ, поет, публіцист і критик В. Юринець (1891-1937).
781
Літфронтівство — група письменників, що сформувалася в 1930 р. у середовищі РАПП і виступала проти насаджуваних керівництвом організації літературних методів, що мали характеризувати справжнє класове пролетарське мистецтво. Рупором групи стали «Литературная газета» та журнал «Печать и революция» (згодом перейменований у «Литература и искусство»).