Дуже відповідальне завдання покладається на літературну критику. Критика повинна допомагати письменникові піднестися на вищий ступінь творчости. Критика це може зробити, якщо самі критики серйозно поставлять перед собою завдання теоретичної боротьби.
Під прапором боротьби за генеральну лінію партії, на основі участи в будівництві соціалізму, в боротьбі з класовими ворогами й опортуністами всіх мастей, на принципах високої ідейности, втягнення й прилучення до творчої діяльности щонайширших трудящих мас єдина спілка радянських письменників як загін культурної революції піде до нових, вирішальних успіхів!
Резолюція поширеного секретаріату «Плуга»[790]
Поширений Секретаріят Всеукраїнської спілки пролетарсько-колгоспних письменників «Плуг» разом з активом Харківської організації, заслухавши постанову ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 р., постановляє:
1) Вітати цю постанову як політичний документ великої історичної ваги, що знаменує потребу рішучої перебудови всього літературного фронту на засадах XVII партконференції і попередніх вказівок партії в галузі літературно-мистецького руху.
2) Визнати, що спілка пролетарсько-колгоспних письменників «Плуг» протягом своєї десятирічної діяльности під керівництвом комуністичної партії проробила величезну роботу коло збирання радянських письменницьких сил, їх виховання й перевиховання на засадах марксо-ленінської науки, борючись з усілякими виявами ворожої ідеології і посильно допомагаючи пролетарській літературі здобути гегемонію на літературному фронті. Внесок у радянську літературу від плужан особливо посиливсь останнім часом і кількісно, і якісно в зв'язку з призовом ударницьких сил МТС, радгоспів і колгоспів.
3) Визнати, що цей потужний розвиток радянських письменницьких сил, що невпинно зростає на основі блискучого виконання плянів п'ятирічки, не міститься в сучасні рямці літературно-громадських організацій, які, бувши свого часу потрібними і корисними в боротьбі з опором капіталістичних елементів у країні рад, тепер, на новому етапі соцбудівництва і в світлі історичних постанов XVII партконференцїї про побудову безклясового суспільства, гальмують дальше могутнє зростання радянської літератури, що рівною мірою стосується так організацій пролетарських, як і пролетарсько-колгоспних письменників, у тому числі й «Плуга». Заходи, що їх уживали ці організації на своїх останніх перебудовних пленумах, намагаючись застосувати методи своєї праці до нових вимог, недостатні, і лише постанова ЦК ВКП(б) кардинально розв'язує питання, дає найсприятливіші умови для створення нових мистецьких цінностей, гідних нашої великої доби, та підносить на вищий щабель комуністичне керівництво всім літературним процесом, покладаючи це на єдину фракцію єдиної спілки радянських письменників, керовану партійними органами на чолі з ЦК.
4) Визнати, що всякі спроби ворожих елементів тлумачити постанову як послаблення ідеологічної боротьби з буржуазно-куркулячими недобитками та дискредитувати попередні заходи щодо підтримки пролетарських і пролетарсько-колгоспних письменницьких організацій в їхній боротьбі за гегемонію пролетарської літератури повинні зустріти рішучу відсіч. Непримиренна боротьба з правою небезпекою, як головною, і «лівими» закрутами, що є зворотною стороною правого опортунізму, і надалі лишатиметься основою переведення на практиці і в теорії генеральної лінії комуністичної партії в усіх ділянках соціялістичного будівництва і в художній літературі як невід'ємної частки його.
5) Виходячи з вищенаведеного, секретаріят «Плуга» разом з активом Харківської організації постановляє:
а) Всеукраїнську спілку пролетарсько-колгоспних письменників «Плуг» з усіма її філіями, гуртками й творчими угрупованнями ліквідувати.
6) Всі справи літературних гуртків ударників-призовників передати відповідним культвідділам профспілок та органам наросвіти, що їм допомагатимуть у дальшій праці своєю фаховою консультацією радянські письменники.
в) Увесь архів Спілки передати до рукописного відділу науково-дослідчого інституту Тараса Шевченка, запропонувавши місцевим організаціям та окремим особам зробити те ж саме.
г) Бухгальтерії в двотижневий термін скласти ліквідаційний балянс і решту сум передати до фонду новоутвореної спілки радянських письменників.
ґ) Ліквідкомові в складі т.т.: Пилипенка, Вільхового, Сторчака[791] і Гікіша в двотижневий термін закінчити всі поточні справи «Плуга», пов'язані з різними організаціями, установами й особами, розв'язати справу з часописами спілки, видавництвом «Плужанин» і т. інш.
791
Сторчак Кіндрат (1906—?) — член літературної групи «Трактор». З 1937 по 1940 р. працював у системі освіти Далекого Сходу (!). З 1950 р. виступав як літературознавець і критик.