Знай пропорції, мосці пані, як казав один із професорів академії, ерудит — схоже, що той професор і справді був ерудитом: цитату взято з п’єси «Помста» (1834) графа Олександра Фредро, відомого польського комедіографа.
Помірність особливо важлива, коли змушуєш мітлу носити воду — це одна з найвідоміших (аж до екранізації В. Діснеєм в анімації «Фантазія», 1940 р.) історій про учня чорнокнижника, який, діставши можливість творити чари, не зумів прорахувати наслідки закляття.
…строгі у своїх лініях акватинти й аквафорти, літографії та контрастні мецотінти — перераховано різновиди мистецьких технік зображення: акватинта — метод гравірування, за якого перед протравленням малюнка на поверхню печатної форми наноситься кислотовідпірна смола; під час нагрівання пластини смола плавиться й травлення кислотою йде неоднорідно; через це акватинта нагадує малюнок аквареллю; аквафорта — спосіб гравірування, результат якого називається «офортом»; на металевій пластині роблять малюнок голкою, поглиблюють зображення травленням кислотами й заповнюють їх фарбою, після чого друкують зображення на папері; літографія — різновид друку, де на папір переносяться малюнки, виконані за спеціальною технологією на пласкій поверхні («камені» — звідси назва); при цьому на поверхні, з якої друкують, малюнки не різьбляться, сама поверхня залишається гладенькою; мецотінт — або «мецо-тінто» — вид гравюри на металі, де поверхня спершу «зерниться» (укривається великою кількістю маленьких заглиблень за допомогою спеціального обладнання), а тоді на неї наноситься малюнок через «загладжування» тих фрагментів, які на гравюрі будуть світлішими.
…оздобленим кольє з перидотів — напівкоштовне каміння темно-зеленого чи зеленувато-сірого кольору.
…дахи веж і пінаклі замку — пінаклі — декоративні вежички в романській та готичній архітектурі, часто увінчані гострим шпилем.
…підігрівалися гіпокаустом, що містився десь у підвалах — гіпокауст (від давньогрец. υπο— «під» та καυστος— «гарячий») — поширена з часів античності система обігріву; від печі гаряче повітря системою труб та каналів подавалося в житлові приміщення, під підлогу, через яку й вівся обігрів.
…було то ні більше, ні менше, як «Speculum aureum», твір серйозний і непростий — «Золоте зерцало» — таку назву мали кілька творів у європейській культурі та історії, зокрема відомий твір під такою назвою, який написав Бартоломео Маранта, знаний ботанік Нового часу, котрий досліджував лікарські властивості рослин, отрути та протиотрути тощо.
Чорний і незграбний абрис будівлі: муру із зубцями, стовпа, самотнього наріжного beffroi — у середньовічній архітектурі бефруа — у міському перш за все просторі — спочатку використовувалося як сторожова башта, на якій висів набатний дзвін; пізніше бефруа стало елементом ратуші — по суті, зараз це найчастіше башта на ратуші, яку можна побачити в більшості середньовічних міст.
Скоффін звереснув — традиція нашої реальності розрізняє кокатриксів та скоффінів; перший і справді вважається спорідненим із василіском як за природою, так і за походженням з однією різницею: кокатрикс наслідує від «батьків» ознаки півня, а не змії. Але скоффін у нас більш відомий через скандинавський фольклор, де в ньому бачать лиса-перевертня, гібрид лиса й кота, який так само, як і василіск чи кокатрикс, має погляд, що вбиває.
Мама мусила щось передчувати, називаючи мене іменем лиса-хитруна з повсюди відомого казкового циклу — Лис Рейнар (Рейнеке) — один із найвідоміших героїв французької «міської повісті»; її головна сюжетна лінія цілком знайома нам із народних казок: це боротьба хитрого та розумного Лиса Рейнара з жорстоким і кровожерним Вовком Ізенгрином та із сильним, але не дуже розумним Ведмедем Бреном. Найвідомішою новочасною версією роману є поема «Рейнеке-Лис» Гете.
Бо, вичитавши щось подібне в старовинній баладі, серце те мав він намір засмажити й княгиню Анарієтту примусити, аби та на очах усього двору те серце з’їла — один із найвідоміших любовних сюжетів у поезії трубадурів. Зазвичай його пов’язують із життям та долею Гільйома де Кабестаня: прибувши до двору Раймунда Русільйонського, молодий трубадур, маючи взаємне почуття до графині Маргарити, виказав себе перед графом. Той наказав убити поета, вирізати його серце, засмажити та подати графині на обід. Коли та зрозуміла, що сталося, то вистрибнула з вікна й розбилася на смерть. Пізніше схожий сюжет використовував Бокаччо у своєму «Декамероні».
…стоїть у черзі до княжого камерарія — у Середньовіччі урядова особа, яка завідувала прибутками міста або князя. Відповідно вона могла видавати й грошове утримання обраним владою особам.