27 том містить свідчення, що деякі масові розстріли були помстою «групам Бандери».
У 29 томі згадується «рух Бандери», спрямований на досягнення державності.
У 38 томі йдеться про відданість українців та «руху Бандери» ідеї самостійності.
У 39 томі вміщено наказ айнзацгрупам знищувати бандерівців як борців за незалежність України. Наводимо цей короткий документ у повному обсязі:
Айнзацкоманда С/5
Охоронній поліції та СД25 листопада 1941 року
Київ
Дніпропетровськ
Миколаїв
Рівне
Житомир
Вінниця.
Стосується: ОУН (рух Бандери)
Достовірно встановлено, що на території Райхскомісаріату рух Бандери готує заколот із кінцевою метою створення незалежної України. Всіх учасників руху Бандери слід негайно затримати і після докладного допиту під виглядоммародерів без найменшого розголосу ліквідувати. Протоколи допитів надати в Оперативний загін С/5. Цей документ після ознайомлення командирам підрозділів знищити.
Оберштурмбанфюрер СС
Підпис (нерозб.)
Наказ страчувати бандерівців без суду, вміщений в томі 39 повного зібрання матеріалів Нюрнберзького процесу
Російські дослідники люблять посилатися на матеріали допиту полковника Абверу Ервіна Штольце, котрий згадував про наказ «провідникам українських націоналістів» Мельнику, кодове ім’я «Консул І», та Бандері негайно зібратися під час нападу Німеччини на Радянський Союз та спровокувати демонстрації в Україні, аби розірвати безпосередній тил радянських армій, а також переконати міжнародну громадську думку у начебто «розпаді радянського тилу».
Але, по-перше, ця загадка так і залишилася лише у виступі радянського обвинувача Миколи Зорі (7 том) і не потрапила до вироку, а по-друге, Абвер у Нюрнберзі не визнали злочинною організацією, тож співпраця з ним з погляду трибуналу не є компрометуючою.
І ще — на допитах НКВД навіть найвищі радянські командири під тортурами слідчих визнавали себе «фашистськими шпигунами».
Міф 43. Радянські війська не чинили воєнних злочинів
Німеччина зазнала не тільки військової поразки. Вона була віддана на милість переможця. І населення Німеччини могло б постраждати ще більше, якби не російський національний характер — відсутність злоби, невміння мститися, любов до дітей, сердечність, відсутність відчуття переваги, залишки релігійності та інтернаціоналістичної свідомості у самій середині солдатської маси. Німеччину у 45-му помилував природний гуманізм російського солдата.
Суть міфу
Червона армія захищала СРСР від фашистів, врятувала мільйони людей від знищення та несла свободу всім поневоленим народам Європи. Радянські вояки під час війни не вчиняли воєнних злочинів. Всі розмови про це є ворожою пропагандою та фальсифікаціями, спрямованими на заперечення подвигу «солдатів-визволителів».
Факти стисло
Вояки Червоної армії під час Другої світової війни вчиняли воєнні злочини проти цивільного населення. Такі злочини мали непоодинокий характер. За це чимало червоноармійців засудили військові трибунали.
Факти докладніше
Гаазька конвенція 1907 року про закони і звичаї суходільної війни категорично забороняла грабунок, конфіскацію приватної власності, власності громад та зобов’язувала поважати честь, права та життя окремих осіб.
У жовтні 1944 року Червона армія вступила на територію Східної Пруссії. Як написав один із червоноармійців батькам у Смоленськ: «Нам тепер дозволено робити з німецькими негідниками усе».
«Тепер і наші солдати можуть бачити, як горять їхні [німців] укриття, як бурлакують їхні сім’ї та тягають із собою своє зміїне поріддя, — писав додому ще один радянський військовий. — Вони, мабуть, сподіваються залишитися живими, але їм немає пощади».
Німкеня Габріела Кьопп, яка в 15-річному віці пережила зґвалтування солдатами Червоної армії. У 2011 р. вона видала про це спогади під назвою «Навіщо я народилася дівчинкою?»
У фронтовому листі капітана-червоноармійця знаходимо такі слова: «Наші хлопці вже “скуштували” всіх німецьких жінок. Узагалітрофеїв багато». Ще один радянський офіцер-фронтовик залишив щоденниковий запис: «Звичайно, це неймовірно жорстоко — вбивати дітей. Але німці заслужили на ці звірства».