Авасарала дивилася на Боббі і сьорбала чай. Майкл-Жон має знати де ті обладунки. Вона зателефонувала йому наступного ранку, організувавши доставку їх на борт яхти «Мао-Квіку» з під невинним написом на боці «ОДЯГ».
Вважаючи, що їй належить бути переконливою, Боббі продовжила говорити:
- Справді. Як дістанете мені зброю то я буду солдатом. Як дістанете мені мій костюм я стану супер героєм.
- Якщо він ще доступний, ти його отримаєш.
- Ну добре, - відповіла Дрейпер. Вона посміхалась. Вперше з часу зустрічі Авасарала її побоювалась.
Хай допоможе Господь тому, хто примусить тебе це одягнути.
Розділ двадцять-дев’ятий: Голден.
Тяжіння повернулося у той самий момент, коли Алекс увімкнув двигуни і Джим опустився на палубу вантажного відсіку при приємній половинній гравітації. Коли вже монстр опинився за бортом, поспішати було нікуди. Їм просто було потрібно відійти на якусь відстань, аби воно потрапило під струмінь вихідних газів, якими його буде розкладено на субатомні частки. Навіть протомолекула не може вціліти, коли її розкладають на іони.
Ну він як мінімум сподівався.
Торкнувшись палуби капітан намірявся увімкнути настінний монітор, аби переглянути картинку з кормових камер. Хотілося побачити як потвора згорить. Але в момент повернення ваги, розпечена до білого голка болю прохромила коліно. Він закричав і впав.
Амос підплив до нього, вимкнув магнітні черевики і почав опускатися на коліна:
- Кепе, ти в порядку?
- Ага. Тобто, на рівні я-вважаю-що моє-коліно-вибухнуло в порядку, так.
- Певно... Поранені суглоби значно менш болять при мікрогравітації, еге ж?
Голден хотів відповісти, коли чималий молот немов улупив в борт корабля. Корпус загудів як дзвін. Двигун «Росінанта» майже миттєво вимкнувся і корабель завалився в плоский штопор. Механік підвівся, його кинуло через шлюз до зовнішнього люку і вдарило об зовнішні двері. Голден ковзнув по палубі і зупинився біля переборки де його підняло на ноги, але коліно не витримало і склалося під ним з неймовірним болем. Він ледь не втратив свідомість.
Джим підборіддям у шоломі натиснув кнопку, і броня вкотила йому укол амфетамінів і знеболювального. Ще секунду коліно дошкуляло, а потім біль відійшла на дуже задній план, її стало легко ігнорувати. Лячний тунельний зір зник і шлюз став дуже яскравим. Серце застукотіло.
- Алексе, - запитав він хоча й сам знав відповідь, - що це було?
- Коли ми підсмажили нашого пасажьира, бомба у вантажному зірваласи, - відповів пілот, - серйозно пошкоджено відсік, зовнішню обшивку і інжьинерний. Реактор в аварійному відключеню. Вантажний відсік під час вибуху хробивси ще єдним рушієм і закрутив нас. Я ніц не контролюю той корабель.
Амос заревів і почав ворушити кінцівками: - відстій.
- Нам потрібно позбутися обертання, - сказав капітан, - що тобі потрібно аби відновити керування маневровими двигунами?
- Голдене, - обірвала Наомі, - здається, Пракса поранено в шлюзі. Він не рухається.
- Він конає?
Коливання продовжувалось одну, дуже довгу секунду.
- Його скафандр так не вважає.
- Ну тоді корабель на першому місці. Перша допомога на другому. Алексе, у нас повернулось радіо. І освітлення є. Тож перешкоди зникли і батареї мусять працювати. Чому ти не можеш запустити маневрові?
- Тагі… первинні і вторинні поспи не робльит. Неє тиск води.
- Підтверджую, - озвалася старпом через секунду, - первинні не в зоні вибуху. Якщо їх підсмажило, то інженерному повна срака. Вторинні палубою вище. Їх не мало би пошкодити фізично, та перед тим як відімкнувся реактор стався пік напруги. Мо’ вони перегоріли або як мінімум вилетіли запобіжники.
- Окей, ми робимо те що треба. Амосе, - мовив Джим, підштовхуючи себе до того місця, де на зовнішніх дверях шлюзу лежав механік, - ти зі мною?
Амос підняв руку у белтерському жесті підтвердження, і застогнав, - з мене просто дух вибило, більш нічого.
- Тре’ вставати, здорованю, - звернувся до нього капітан, змушуючи себе стати на ноги. У частковій гравітації їх обертання, нога відчувалася важкою, гарячою і твердою, мов дошка. Якби він підводився без дії наркотиків, то скоріш за все кричав би через біль. Натомість він підняв Амоса навіть з перебільшеною силою.
Це мені відгукнеться пізніше, - міркував він. Та амфетаміни робили «пізніше» дуже віддаленим.
- Що? – озвався механік жуючи слова. Можливо його контузило, але Джим надасть йому медичну допомогу пізніше, коли контроль над судном буде повернуто.
- Нам тре’ запустити вторинний водяний насос, - сказав Голден, змушуючи себе говорити повільно, опираючись дії наркотиків, - як до них дістатися?